Дружина захисника Маріуполя розповіла, як евакуювалась з міста Марії

Український Маріуполь неможливо впізнати після нападу російських окупантів, а спогади тих, кому вдалось вирватись з міста, нагадують найстрашніший сон. Свою історію розповіла дружина захисника Маріуполя, яка зуміла переїхати до Львова.

Своєю історією жителька Маріуполя Оксана Дубик поділилася з авторами проєкту СВОЇ. Повна версія відвертої розмови, під час якої жінка розповіла про життя у заблокованому місті, чоловіка, що опинився в полоні окупантів та переїзд до Львова, доступна на 24 каналі.

До 24 лютого Оксана з чоловіком та батьком жили у Маріуполі та розвивали будівельний бізнес. Діти перебрались в інші міста: син з родиною у Львів, а донька з сім'єю облаштувались у Києві. Повномасштабне вторгнення російських окупантів позбавило її не лише роботи та рідного міста. Чоловіки Оксани – захисник Азовсталі, який зараз перебуває у полоні загарбників. Через обіцянку жінка разом з батьком вирвалась з окупації та переїхала у Львів. На Заході України вона відчинила власний квітковий магазин з іншими переселенками, але мріє возз'єднатись з коханим, а також повернутись та відбудувати Маріуполь.

Читайте повну історію родини Оксани з міста Марії тут

Як Оксані вдалось виїхати з Маріуполя

21 березня у дім, де ховалась родина, спалахнув через влучання ракети. Хоч пожежу й вдалося загасити, але окупанти так активно обстрілювали район, що Оксана не вірила, що їм вдасться вжити.

Тож у чому були – так і побігли, лише документи взяли з собою. Коли вийшли за межі району, було тихіше. Шукали машину, щоб виїхати. Але всі або були заповнені, або ніхто не виїжджав. І ти ж їх не вмовиш – вперлися й казали, що залишаються. Нічого з такими людьми не зробиш, – розповідає вона.

Тоді Оксана з батьком та з іншими маріупольцями, які намагались покинути місто, вирішили йти набережною пішки.

Родина Оксани жила у Маріуполі неподалік "Азовсталі" / Скриншот з відео

Ми дійшли майже до першого російського блокпоста, і перед ним нас хлопчик підібрав машиною. І так за 1,5 доби довіз нас до Запоріжжя. До кінця 22 березня вже були ми там, – ділиться жінка.

Але сам шлях був нелегким, адже двічі російські військові перевіряли їх на блокпостах. На першій зупинці був доволі байдужий поверховий огляд, але всі автомобілі скерували у 3 ряди та заборонили рухатись.

Тоді двічі обстріляли колону. Я не впевнена, чи були поранені. Бо коли тебе накривають якимись бомбами, "Градами", ти просто ховаєшся. Там є дорога і такий ярок до поля. Ось там і ховалися, – зізнається Оксана.

Обстріл, як вважає героїня цієї історії, був показовим, адже після нього колону пропустили далі. А під час другої зупинки вже був дуже уважний огляд всіх речей та документів. Юнаків змушували роздягатись, перевіряли татуювання та телефони. Разом з Оксаною і її татом їхали ще двоє хлопців Микола та Денис. Одного з них ледь не затримали через видалені фото на смартфоні, але жінка зуміла випросити окупантів, щоб вони не залишали хлопця.

І нас відпустили. Ми проїхали з Денисом 12 блокпостів, але Колю забрали біля Бердянська. І там я вже не змогла його забрати. Вони були п'яні, "наколені", забрали всі гроші у хлопців, – розповідає Оксана.

На щастя, їй відомо, що Миколу все ж відпустили. Про це вона дізналась від військових у Запоріжжі та дуже хвилювалась за юнака.

Читайте також: Виїхали за кілька годин до появи російських танків: як родина Олени рятувалась з Сум

• Теги:
• Україна
• Війна
• Росія
• Маріуполь
• Історія