Дім – це не місто, а країна: історія Марини, яке переїхала з Києва в Івано-Франківськ

Вторгнення російських окупантів змусило багатьох українців покинути свої домівки та переїхати у безпечніші області та навіть країни. Не винятком стала і Марина Магуза, яка з чоловіком та собакою жила у Києві, а зараз мешкає в Івано-Франківську.

До 24 лютого більшість українців спокійно жили, працювали та будували плани на майбутнє. Однак повномасштабна війна змінила все: люди покидали домівки, втрачали рідних та тікали в міста, де могли раніше й не бувати. Марина Магуза з чоловіком та собакою мешкала у Києві, але їм довелось евакуюватись в Івано-Франківськ. Про те, як змінилось її життя, жінка розповіла в інтерв'ю у рамках проєкту СВОЇ на 24 каналі.

Повну історію Марини про виїзд з Києва, втрату бабусі й розлуку з чоловіком читайте тут

Початок повномасштабної війни застав жінку зненацька: вона спокійно ставилась до загрозливих повідомлень упродовж місяців до цього, а також не мала збережень, оскільки на початку лютого разом з коханим побувала у Мексиці. Це був подарунок чоловікові до дня народження, адже пара зовсім не вірила, що війна таки може розпочатись. Та 24 лютого все змінилось, тому їм довелось з мінімальною кількістю речей їхати зі столиці, яку обстрілювали окупанти.

Марина з чоловіком і собакою у Карпатах / Фото Марини Магузи

Історії тих, хто поїхав, аби повернутись – це про проєкт "СВОЇ" на 24 каналі. Автори у форматі відвертої розмови з героями розповідають про досвід тих, кому довелося покинути рідні стіни через цинічний напад росії та знайти прихисток у зовсім іншому куточку нашої країни.

Минуло вже 7 місяців, Марина знайшла нову роботу та помешкання в Івано-Франківську, а її чоловік повернувся в Київ відновлювати бізнес. Тож тепер пара живе на два міста: жінка періодично приїздить у столицю ненадовго, але не може поки там залишатись через тривожність. Вона зізнається, що в одному із найкрасивіших міст у західних областях країни у неї виникло відчуття дому.

Бо живу тут не один місяць, не два і не три. Є багато знайомих, людей, які допомагають, дають поради, підказують щось. Маленьке місто – ти нікуди не поспішаєш, як це було в Києві. У Франківську розумієш: у мене багато часу, я все встигаю, я все можу. Так само фінансова складова. Слава Богу, були клієнти, був заробіток. Я могла нормально жити і ні в чому собі не відмовляти. І так, я розумію, що Франківськ – це чудове місто. Я почувала тут себе, як вдома, справді, – пояснює вона.

Тепер Марина періодино їздить у Київ / Фото Марини Магузи

Також Марина переосмислила саме поняття домівки, яке раніше асоціювалось тільки з її квартирою та з Києвом.

Але я ще зрозуміла, що моє відчуття дому – це відчуття території України. У мене був день народження 24 серпня. Ми планували з чоловіком зустрітися, у гори поїхати. Але моїй подрузі потрібно було їхати до Варшави. Я порадилася з чоловіком, чи це нормально буде, якщо я поїду в Польщу. Він відповів, що це чудова ідея. Сказав відпочити за ці пів року і відсвяткувати свій день народження без сирен. Так я поїхала. Класне місто, все супер. Але ж ні – ти не в себе вдома. От коли повертаєшся в Україну, перетинаєш кордон, то з'являється це відчуття дому. І не важливо Франківськ, Київ чи Буковель – це все вдома, – наголошує жінка.

Читайте також: "Ніякого розділення немає": Яна з Харківщини про життя в Івано-Франківську

• Теги:
• Україна
• Війна
• Київ
• Івано-Франківськ
• Суспільство
• Історія