Чому нас тягне у минуле, коли важко: психологи зробили несподівану заяву про ностальгію

Нам часто здається, що колись усе було кращим: щастя – щирішим, люди – ближчими, а життя – значно простішим. Але чи справді це так, чи ми просто дивимося назад крізь призму теперішнього незадоволення?

Чому ми ідеалізуємо минуле та прагнемо повернутися у нього, пояснює "РБК-Україна" з посиланням на висновки дослідження, оприлюдненого на сайті Оксфордського університету, пише Радіо МАКСИМУМ.

До слова: Аромати, що рятують від хандри: 7 способів повернути собі настрій у холодний сезон

Психологи Альберто Праті з Оксфорда та Клаудія Сенік із Сорбонни провели масштабне дослідження, яке з'ясувало, чому ми прикрашаємо минуле – і що це говорить про наш емоційний стан сьогодні.

Ми не тому вважаємо минуле кращим, що воно справді було іншим, а тому, що нам погано зараз. Ностальгія – це не просто сентиментальні переживання. Це спосіб психіки компенсувати незадоволеність теперішнім.

Вчені дійшли висновку, що люди, які почуваються нещасливими, частіше ідеалізують минулі роки, навіть якщо вони були не такими вже й добрими. Це когнітивне спотворення впливає на самооцінку, мотивацію та здатність будувати майбутнє.

Ностальгія – це не пам'ять, а відображення

Ностальгія – це не просто відтворення спогадів. Це спосіб психіки заповнити те, чого бракує зараз. Коли людина відчуває втому, розгубленість або внутрішнє напруження, мозок шукає опору в минулому. Але не в реальному, а в ідеалізованому.

Дослідження показало: чим менш щаслива людина нині, тим яскравішим та теплішим здається їй минуле. І навпаки – ті, хто задоволений своїм життям, згадують минулі роки як менш приємні, ніж теперішні. Вони бачать розвиток, а не втрату.

Чому нам здається, що все стало гіршим

У дослідженні, що тривало понад десятиліття, взяли участь понад 60 тисяч людей з США, Великої Британії, Німеччини та Франції. Учасників питали, як вони оцінюють своє життя зараз і яким пам'ятають минуле.

Результати виявилися однозначними: ті, хто почувається нещасливим, частіше впевнені, що “раніше було краще”. Але, як підкреслюють науковці, це не завжди відповідає фактам. Це – ілюзія регресу, створена емоціями.

Таке спотворення впливає на політичні переконання, суспільні настрої, самооцінку та здатність рухатися вперед. Адже коли здається, що колись усе було краще – виникає запитання: навіщо щось змінювати?

Люди плутають свій теперішній емоційний стан з тим, що відчували у минулому, і це змінює їхні спогади. Щасливі перебільшують власні колишні труднощі, а нещасливі – колишні радощі,
– пояснюють дослідники.

Ностальгія як сигнал: що вона приховує

Ностальгія не завжди про романтику. Часом вона – маркер втоми, втрати сенсу чи емоційного вигорання. Вона свідчить про те, що сьогодення не задовольняє, і мозок намагається втекти у минуле.

Це проявляється у фразах:

• "Колись люди були добрішими"
• "Музика була справжньою"
• "Життя було легшим"
• "Я був щасливішим, коли…"

Але варто запитати себе: чи справді це було так? Чи це просто реакція на теперішню нестабільність?

"Люди, які почуваються нещасливими, частіше ідеалізують минуле, навіть якщо воно не було кращим", – зазначає професорка Клаудія Сенік.

Як не застрягти в минулому

Ностальгія може бути не просто спогадом, а симптомом. Ідеалізація минулого заважає рухатися вперед і знижує мотивацію змінити теперішнє. Порівняння на кшталт "колись було краще" часто ґрунтується на емоціях, а не на реальних фактах.

Психологи радять, якщо вам здається, що "раніше було краще", – поставити собі кілька запитань:

• Ведіть щоденник, щоб бачити динаміку реальних подій
• Аналізуйте, що саме здається "кращим"
• Порівнюйте факти, а не емоції
• Звертайтеся до психолога, якщо минуле не відпускає
• Формуйте цілі на майбутнє

Ми часто не згадуємо, а перебільшуємо. Ідеалізоване минуле – це не доказ того, що колись було краще. Це сигнал, що сьогодні щось йде не так, як хотілося б.

Ностальгія – це дзеркало. І якщо відображення в ньому болить – можливо, настав час працювати не з минулим, а з теперішнім.

Нагадаємо, раніше ми писали 7 порад, як побороти прокрастинацію.

Цей матеріал має винятково інформаційний характер і не містить жодних порад, діагнозів чи висновків, що стосуються вашого здоров'я. Якщо вам потрібні встановлення діагнозу, консультація медика або лікування, зверніться до фахівця.

• Теги:
• Психологія
• Суспільство
• Світ
• Лайфстайл
• Здоров'я