Пропонуємо вам декілька небуденних слів рідної мови, якими послуговувалася у своїй творчості геніальна Ліна Костенко. Учіть українську разом з Радіо Максимум.
Багато хто вважає Костенко, поетесу-шістдесятницю, сумлінням української нації, пише Радіо Максимум.
Читайте також: Учи українську, горопашний – 10 цікавих слів від Оксани Забужко
Юрій Андрухович писав про Ліну Костенко такі слова: "Саме вона привчила не дуже сміливих людей до того, що слова "незалежність", "гідність" і "свобода" існують в мові не просто так".
Бендюжник – візник-вантажник, що перевозить вантажі на биндюгах.
"Ну, от і дожилася наша мова, була-була безсмертною в віках, але прийшли бендюжники від слова і потопили мову в матюках".
Потоптом – топчучи все або всіх на своєму шляху, нещадно знищуючи когось, щось.
"Я ніколи не дозволяв собі думати, що в Україні є п'ята колона. Але ж вона вже йде потоптом по моїй душі!..."
Рудимент – залишок, пережиток того, що зникло. Багва – драговина, багно.
"Ще назва є, а річки вже немає. Усохли верби, вижовкли рови, і дика качка тоскно обминає Рудиментарні залишки багви".
Війну маленька Ліна також запам'ятала, а спогади й рефлексії передала у віршах "Мій перший вірш написаний в окопі", "У Корчуватому, під Києвом", "Колись давно, в сумних біженських мандрах". Їй найбільше врізалися у свідомість свідчення доброти й милосердя українців – ті риси, які не могла знівелювати й здевальвувати навіть несподівана війна, навіть трагічний відступ армії, навіть страшні слова "евакуація" та "окупація".
Зацний – значний, гідний поваги, благородний
"Бобренчиха ж, та зацна удова, Нехай на бога у горі упова Та настановить свідків, віри годних, Не підозренних у проступствах жодних".
Поневаж – оскільки, тому що
"Тоді ми, вряд, казали-сьмо Черкесу і всіт також Особам принаявним, щоб мову свідкам Не перебивали, Понєваж будуть випхані із ратушу, А двері будуть взяті на скабу".
Дискретний – 1. Складений з окремих частин; переривчастий. 2. Роздільний, перервний, який протиставляється неперервному.
"Порадившись, звеліли ми пред вряд Поставити Грицькову наречену. Тож Галя Вишняківна підійшла, Була про все розпитана дискретно І лагідно, як молода особа,
З уникненням подробиць, що могли б Ще більше їй розвередити душу".
Ліна Костенко вважала: покликання письменника –писати, а останнім часом вона мріє писати вірші не з політичним забарвленням, а "малювати птахів срібним олівцем на лляному полотні": "Я дерево, я сніг, я все, що я люблю. І, може, це і є моя найвища сутність".
Бабинець – окреме місце в церкві, де стоять жінки
"Галю спочутливо одвели Баби в бабинець, сплакану, Понєваж при кождім ділі свій бабинець є".
Трутизна – те саме, що отрута
"А зілля річ, ви знаєте, капризна – Тут воно чари, тут воно й трутизна"
Олжа – брехня
"Тоді вдова Бобренчиха озвалась: – Та вуха ж в'януть на таку олжу!"
Перший місяць я стежила за кожним кроком і нюансом цієї війни. А потім узяла себе в руки й почала писати, писати, і все. А інші люди кожен у своїй професії робить своє", – розповіла Костенко в одному зі своїх інтерв'ю, пише Elle.
Матеріал підготувала Тетяна Жидак
Це цікаво: Війна – не притичина для усмішки або вчимо українську з Остапом Вишнею