У кожного була така ситуація: от гладиш ти кота, і все ніби мило, аж раптом нахабна пухнаста морда випускає кігті прямо тобі в руку. В таких випадках ми схильні звинувачувати котів, але вчені переконані, що ми самі є причиною такої реакції. Розповідаємо, як гладити кота, аби не бути його жертвою.
Лорен Фінка, науковий співробітник з дослідницького Університету в Ноттінгемі, провела дослідження, метою якого було з'ясувати, як гладити кішок правильно, і опублікувала результати у виданні The Conversation.
Це цікаво: З'явився робот, який розважає домашніх улюбленців (відео)
Виявилося, причини того, що людина і кішка говорять різними мовами, потрібно шукати у відмінностях наших біологічних видів. Предок домашніх кішок – дикий африканський кіт вважався винищувачем дрібних гризунів і навряд чи міг розраховувати на якісь преференції від людини. Сучасні коти стали домашніми улюбленцями і в ієрархії перебувають десь неподалік людських немовлят. І це не кажучи про нескінченні людино-години, витрачені на перегляд роликів за участю котів в мережі.
Зрушення у взаєминах людини і кішки сталося, як вважають вчені, близько 4000 років тому. Хоча часу на соціальну адаптацію у кішок було більш ніж достатньо, вчені з'ясували, що мозок сучасної кішки відрізняється від свого дикого предка значно менше, ніж мозок домашнього собаки від собаки дикої.
Хоча відмінності у диких і домашніх кішок все-таки є. Дикі кішки віддають перевагу проживанню на самоті, а також більшу частину часу уникають безпосереднього спілкування з родичами: живий контакт їм прекрасно замінюють котячі соціальні мережі, повідомлення в яких вони залишають за допомогою біохімічних міток на деревах, кущах і парканах.
Людина ж істота соціальна, тому віддає перевагу висловлювати почуття прихильності тактильно: обійми, поцілунки і навіть дружні стусани закладені в нас генетично. Так само як і те, що інфантильні риси (великі очі, кругле обличчя, маленький ніс) здаються нам привабливими. Тому при вигляді кішок, вважають вчені, у підсвідомості людини спрацьовує імпульс, і їй хочеться її погладити.
Хороша новина: деяким кішкам подобається, коли їх гладять, але для цього вони повинні познайомитися з людським способом прояву почуттів в порівняно молодому віці – від 2 до 7 тижнів. Є кішки, які згодні терпіти людську увагу в обмін на їжу і житло. Але вчені з'ясували, що так кішки постійно відчувають стрес і, як наслідок, частіше хворіють.
Під час спілкування з кішкою найважливішими виявляються два фактори: наскільки близько ти знайомий з кішкою і які її частини тіла збираєшся гладити.
Учені підрахували, що взаємодія людини і кішки триває довше, коли ініціативу бере на себе кішка. Але якщо тобі не під силу чекати, коли твій улюблений Мурчик зробить нарешті перший крок, то вчені рекомендують поводитися якомога стриманіше і дати зрозуміти тварині, що, якщо їй щось не подобається (наприклад, як ти по-дружньому дьоргаєш його за вуса), ти припиниш після першого ж натяку, не чекаючи попереджувальної лапи з кігтями, яка цілиться тобі в очі.
Безпрограшним варіантом для того, щоб гладити кішку, вчені назвали області, в яких містяться їхні особові залози: основи вух, підборіддя і щоки. Спина теж годиться, але коти дозволяють до неї торкатися з меншою охотою. І вже зовсім не варто лізти без запрошення до живота і основи хвоста.
Ознаки того, що твоя кішка тобою задоволена
Ознаки того, що кішка тобою незадоволена
Звертай увагу на сигнали, які подає тобі кіт, і тоді у тебе буде мінімум шансів зіткнутися у нерівному бою з його кігтями. Якщо ж не вдалося уникнути злої пухнастої лапи – не дуже злись на свого улюбленця. Можеш ото піти і накласти йому купу в капці. А, ні, не можеш. Нема у кота капців ;)
Читайте також: Хочеш собаку – гуляй з нею: німців змусять вигулювати улюбленців двічі на день