На офіційній сторінці першої леді України Олени Зеленської з'явилася інформація про те, як саме діти різних вікових категорій реагують на стрес. Дізнайтеся, як малеча переживає негативні емоції та як ви можете допомогти дітям.
Розмови з дітьми під час війни – це дуже важливо. І вік тут не має значення, адже спілкування потрібно всім. Найменші відчувають стрес, а батьки – саме ті люди, які можуть їх заспокоїти.
І ще: Як уникнути втоми та стресу під час війни: три поради на кожен день
У цьому віці діти відчувають дратівливість, плачуть, можуть проявляти надокучливу або агресивну поведінку. Вони бояться незрозумілих звуків, криків, різких рухів і потребують фізичної близькості батьків. Тому їм насамперед потрібно забезпечити присутність батьків та їхній тактильний контакт.
Часто відчувають безпорадність та безсилля, страх розлуки, у своїх іграх можуть відбивати аспекти ситуації, відмовлятися визнавати ситуацію та заглиблюватися в себе й не бажати спілкуватися з однолітками та дорослими. Вони потребують насамперед безпеки, тому батькам слід заспокоїти дитину, що і вона, і самі батьки в безпеці.
Можуть відчувати провину, неспроможність, злість, фантазії, в яких дитина бачить себе "рятувальником", "зацикленість" на подробицях події. Дитина боїться втратити звичне та боїться смерті. Батькам потрібно обговорювати з дитиною події та забезпечити їй безпеку.
Відчувають дратівливість, страх, депресію, можуть поводитися агресивно та не приймати правила. Вони бояться втратити життя, близьких, будинок, звичний спосіб життя. Батькам можна відкрито говорити про свої переживання та допомагати дітям відтворювати соціальні зв'язки.
Проявляють небезпечну поведінку, можливі суїцидальні думки та прояви аутоагресії, реакції, що нагадують реакції дорослих. Бояться втратити себе, своє місце, життя, близьких. Можуть радикально сприймати ситуацію, адже підліток тільки стає на ноги, а звичний світ зруйнувався. З підлітком слід ділитися досвідом, розмовляти, допомагати знизити емоційне напруження.
До теми: Як розвинути психічну стійкість: ТОП 3 поради військового психолога