10 листопада на ринзі Manchester Arena Олександр Усик проведе перший захист титулу абсолютного чемпіона світу у важкій вазі. Український боксер зійдеться в бою з британським панчером Тоні Беллью. До вашої уваги анонс запеклого бою!
Олександр Усик кинув виклик Тоні Белью відразу після перемоги в фіналі Всесвітньої боксерської суперсерії над осетином Муратом Ґассієвим. Британець погодився ледь не одразу, попри те, що напередодні його промоутер Едді Герн говорив, мовляв, поєдинок з Усиком його клієнтові не цікавий, бо і суперник небезпечний, і грошей на такому бої не заробиш.
Дивіться з нами: Онлайн трансляція бою УСИК – БЕЛЬЮ
Однак Беллью був іншої думки. 35-річний боєць не приховує, що збирається завершувати кар'єру. Можлива перемога над Усиком зробить його абсолютним чемпіоном світу. Саме для цього він й вирішив спуститися з суперважкого дивізіону в важкий. Хоча ні Олександр, ні його команда на такому кроці не наполягали. "Якщо Тоні захоче, їстиму більше спагетті і підіймуся до нього!" – говорив Усик після бою з Ґассієвим. Але Тоні, природно, не захотів. Бо за бій серед супертяжів він поясів не отримає.
Власне, суперництво з Беллью має для українця символічне значення. Впродовж п'яти років професійної кар'єри Усик виступав у важкій вазі, де виграв усі 15 боїв (11 – нокаутами) і зібрав усі можливі титули включно з поясом журналу The Ring, врученим Олександрові буквально минулого тижня. Наразі зрозуміло, що адекватних конкурентів у крузервейті для Усика немає. Перемігши Беллью, Олександр може ще раз зустрітися з латвійцем Майрісом Брієдісом, перемога над яким у півфіналі WBSS була далеко неоднозначною.
Можливо, вийде розігнати ажіотаж на реванші з Ґассієвим. Але то буде біг по колу. Так само не надто інтригує можлива перспектива зустрічі Усика з легендою минулого Роєм Джонсом, котрий заявив, що заради зустрічі з Олександром готовий відновити кар'єру. Втім, у січні Роєві буде вже 50. Бити дядька чоловікові в розквіті сил якось несолідно.
А отже Усик націлився на хевівейт. Беллью, який теж значну частину кар'єри провів серед важковаговиків, Олександр вибрав неспроста. Після двох сенсаційних перемог нокаутами над Девідом Хеєм Тоні перебуває на піку кар'єрної популярності і в рейтингу супертяжів входить у другу після чемпіонської когорту. Іншими словами, Усик ніби й не влазить відразу під двометрову гору м'язів на кшталт Ентоні Джошуа чи Діонтея Вайлдера, але разом з тим виходить у ринг проти людини, яка володіє страшної сили нокаутуючим ударом. Показово, що Володимир Кличко, попри вражаючу перевагу в зрості і габаритах, вирубати Девіда Гея не зумів, а Беллью зробив це два рази.
Певності в тому, що Усик, націлившись на хевівейт, чинить правильно, не має ніхто. Цікаво, що серед тих, хто публічно його відмовляє від такого кроку, є двоє українських бійців – Недавній претендент на пояс чемпіона світу в середній вазі Сергій Дерев'янченко і чемпіон світу-2011 в аматорському боксі Євген Хитров.
Цей бій 50 на 50, – каже Дерев'янченко. – Саня маленький для цього дивізіону, на мою думку. Подивіться на тих же Джошуа, Вайлдера. Джошуа – взагалі машина. Саня, може, технічніший, але щоб усі 12 раундів з таким атлетом боксувати, потрібно таким же бути.
"Не розумію, навіщо Усику цей бій, – то вже слова Хитрова. – Беллью – це не Ґассієв. Той чистий класик, він нічого не може. Беллью – це покруч. Цей поєдинок точно навіть приблизно не буде схожим на бій з Ґассієвим. Мурат – жорсткий панчер, може вдарити, однак Беллью теж може вдарити, але з будь-якого положення. Антропометрія грає велику роль. Взяти Вайлдера і Джошуа, Ф'юрі – вони в два рази більші, ніж Саша. Навіть якби Саня був суперпанчером, нокаутером, антропометрія грає велику роль. Саня не дистанційник, він буде грати, а у Вайлдера така м'ясорубка, що... Думаю, це занадто поспішне рішення для Сані. Він зараз проведе цей бій, у нього ще буде час подумати. Це ж не 100%, що він переходить у суперважку вагу".
До слів Хитрова варто дослухатися. Нещодавно у Києві відбувався конгрес Всесвітньої боксерської ради (WBC). На нього з'їхалося чимало видатних бійців минулого, зокрема – екс-чемпіон світу в крузервейті і хевівейті Евандер Голіфілд. Стоячи поряд з Олександром, американець, котрий двічі перемагав Майка Тайсона, виглядав, грубо кажучи, вдвічі більшим. І то за умови, що Голіфілд порівняно з Ленноксом Льюїсом, тим же Тайсоном чи братами Кличками габаритним супертяжем не вважався.
Так чи інакше, в бою з Беллью – Усик беззаперечний фаворит. Принаймні на думку букмекерів, які дають на перемогу українця непристойно низький коефіцієнт 1,14. Зрештою, не заперечує проти передстартового розкладу сил навіть сам Тоні.
Уявіть собі цю картину, – каже Беллью. – Усик щойно увійшов в історію. Став першим переможцем Суперсерії, першим володарем трофею Мугаммеда Алі. Він – володар всіх чотирьох титулів і навіть титулу за версією The Ring. І кого він першим ділом викликає на бій? Якогось ліверпульського товстуна. Звичайно ж, я трохи очманів.
Разом з тим Тоні підкреслює, що в ролі андердоґа він був впродовж усієї своєї кар'єри, яка розпочалася в жовтні 2007 року і налічує 33 бої, в 30-ти з яких Беллью переміг (20 – нокаутом), два програв і один поєдинок визнаний нічийним.
Вперше програв Тоні в жовтні 2011-го, в 17-му своєму бою за титул чемпіона WBO в першій важкій вазі чинному чемпіонові землякові-британцеві Натанові Клеверлі. Програв по очках і зумів реваншуватися, перемігши роздільним суддівським рішенням, через три роки, коли Клеверлі вже не був чемпіоном.
Не зміг з першої спроби Беллью перемогти й малавійця Азека Чілембу в бою за титул WBC Silver у першій важкій вазі в березні 2013-го. Той бій рефері визнали нічийним. Через два місяці суперники зустрілися повторно і там Беллью виграв за помітної переваги.
Єдиної поразки нокаутом Тоні зазнав, проводячи перший захист здобутого в бою з Чілембою титулу проти Адоніса Стівенсона. Канадець, котрий 1 грудня цього року захищатиме вже повноцінний титул чемпіона WBC в протистоянні з українцем Олександром Гвоздиком, вирубав Беллью в шостому раунді.
Впродовж наступних п'яти років Тоні з десяти переможних боїв вісім разів виграв нокаутами. Весь шлях суперник Усика пройшов лише у згадуваному реванші проти Клеверлі та у протистоянні з поляком Матеушем Мастернаком за титул чемпіона Європи в грудні 2015-го.
А вже в травні 2016-го, нокаутувавши у третьому раунді представника Демкратичної республіки Конґо Ілунґу Макабу за вакантний титул WBC у крузервейті, Беллью вперше в кар'єрі став чемпіоном світу. Проте цим не задовольнився і, провівши лише один успішний захист, вирішив спробувати себе там, де справжні гроші, тобто серед супертяжів. У можливу перемогу Тоні над Девідом Хеєм, який до того з 30-ти боїв програв лише двічі (випадково – Карлові Томпсону і закономірно – Володимиру Кличку) не вірив взагалі ніхто. Однак Беллью двічі нокаутував Девіда: в березні 2017-го в 11-му раунді, а через рік – у п'ятому.
Тепер Тоні знову повернувся у крузервейт. Знову за титулами. Каже, що цей бій буде останнім у його кар'єрі, незалежно від результату. Чи так буде насправді – покаже час. Нині можна констатувати, що вперше з часів Евандера Голіфілда бої у важкій вазі викликають ажіотаж. Так було напередодні фіналу Всесвітньої боксерської суперсерії між Усиком і Ґассієвим, так є й зараз.
Каталізатором цієї популярності є саме українець. А якщо так, то, можливо, й не варто переходити туди, де хлопці значно габаритніші і зі страшнішими ударами?
Іван Вербицький, спеціально для Радіо МАКСИМУМ
Читайте також: Усик показав фокус із телефоном, який ви не зможете повторити: відео