На Заході України вирує негода. Інтенсивні опади призвели до паводків, що руйнують усе на своєму шляху. Влада визнає, що цьогорічне затоплення ще масштабніше за повінь 2008-го. Користувачі мережі ж обдумують, що ж спричинило це лихо.
У відповідь на жахаючі відео затоплених сіл та міст Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей в мережі почали поширювати дописи, суть яких зводиться до того, що паводки – це помста природи за наругу над нею, а саме – вирубування лісів.
Відео дня: затоплене місто Галич на Прикарпатті з висоти польоту
Вам, мабуть, теж попадались такі публікації в стрічці новин. А, можливо, ви й самі поширювали різноманітні картинки чи, наприклад, таке відео з двома ящиками:
Одразу зазначимо, що ми не підтримуємо бездумну та варварську вирубку карпатських лісів, але ми виступаємо за комплексне розуміння та вирішення ситуації. Фахівці одностайні: основною причиною паводків та повеней НЕ є вирубка лісів. Тож годі звинувачувати місцевих жителів чи тамтешніх лісівників, а краще повернімось до базових знань з географії.
Отже, паводки – це природне явище, тому запобігти йому в принципі неможливо. Карпатські річки мають паводковий водний режим, що й передбачає наявність піків підняття рівня води та явних знижень, викликаних кількістю дощів.
Коротко кажучи, пояснює географиня Віра Волошина, для Карпат паводки є нормою. Саме в горах випадає найбільша кількість опадів по всій Україні, а рельєф і значний похил річок й призводить до того, що вода в річках рухається значно швидше, ніж по рівнині.
"Очевидно, що надмірні вирубки впливають на водну, і не лише ситуацію в регіоні, і їх роль значна, частково бардак з ними ускладнює нинішню ситуацію і посилює її прояви, але навіть якби ліс в Карпатах не рубали взагалі – природи це би не змінило, а Черемош та Прут все одно лишались би річками із паводковим режимом", – додає експертка.
В Івано-Франківському управлінні лісового і мисливського господарства додають, що територія Карпат (басейни Тиси, Дністра та Пруту) є одним із найбільш паводконебезпечних регіонів Європи. Паводки на Прикарпатті були у 1164, 1230, 1649, 1668, 1700, 1730, а також у 1864, 1867, 1911, 1927, 1941, 1955, 1969, 1980 і 2008 роках.
Упродовж останніх трьох днів в області випала місячна норма опадів, тому навіть на заліснених ділянках вода не встигає просочуватися в ґрунт, А коли кількість опадів перевищує можливості лісу, то вода мусить стікати схилами.
Аналітик Міжнародної благодійої організації "Екологія-Право-Людина" Петро Тєстов підкреслює, що річки тисячоліттями розливались і виходили з берегів, формувючи заплаву – територію, яка періодично затоплюється водою.
Від паводків страждали й країни з високим рівнем ведення лісового господарства і незначним обсягом вирубок – Австрія, Німеччина, Чехія тощо. Та європейці зрозуміли, що скільки кілометрів гребель не будуй, скільки мільярдів євро на їх утримання не витрачай – під час аномальних дощів вода все одно десь знайде вихід з берегів.
У результаті досліджень з'ясувалось, що основний фактор, який призводить до таких катастрофічних наслідків повеней і паводків – це знищення заплави річок.
"Спочатку меліорація та днопоглиблення, потім забудова та розорювання. Якщо місце, куди вода виходила під час паводків протягом тисяч років, знищили – то куди ж їй діватись?" – ставить логічне запитання Петро Тєстов.
Він радить відновлювати заплави та припиняти розорювання, меліорацію, днопоглиблення, берегоукріплення тощо. Місцевим мешканцям же варто перестати забудовувати ділянки, які розташовані в зоні ризику затоплення.
До таких же висновків дійшов кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник та керівник ГО "Дунайсько-Карпатська Програма" Богдан Проць. Він наголошує, що повені та паводки – це частина природи, і без них велика кількість рослин й тварин не змогли б існувати.
Інша справа, що наша транспортна та житлова інфраструктури не мають запасу міцності і часто не спроможні витримати вплив раптових і сильних повеней, оскільки наші будівельні норми не враховують як кліматичних змін, так й екологічних характеристик річок під час їх спорудження, – додає він.
Не варто боятись того, що малий струмок під час сильних дощів може перетворюватись у велику ріку. Це просто потрібно враховувати, а от боятися потрібно неякісного прокладання доріг, неякісного укріплення берегів, неякісного відбору гравію та неякісного будівництва лісових доріг.
Науковець наводить низку причин руйнівних повеней у горах:
Підсумуємо: повені та паводки – це нормальне явище в горах. А от їхня сила залежить від низки факторів: починаючи від кількості опадів і закінчуючи наявністю заплав. Вирубування лісів – це одна з причин катастрофічних затоплювань, проте не визначальна. Важливим є комплексний підхід до проблеми, тому не варто спрощувати все до популістичних картинок.
Автор: Тетяна Русінкевич
Дивіться також: Відео руйнівної сили карпатських річок, які виходять із берегів