На вказану електронну адресу було надіслано повідомлення для підтвердження реєстрації
Український захисник Сергій Дудік розповів, як живе після протезування у Вашингтоні
- 1302
З початком повномасштабної війни Сергій Дудік пішов захищати Україну у складі 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. У травні 2022 року в боях поблизу села Білогорівка військовий втратив руку. Читайте нижче інтерв'ю з Сергієм Дудіком.
Нововолинчанин Сергій Дудік захищає Україну у лавах ЗСУ ще з 2014 року, пише Радіо Максимум.
Читайте також: Ветеран із Вінниччини пробіг на протезі два марафони за сім днів
Разом із побратимами Сергій тоді ще 51-ї механізованої бригади був в оточенні під Іловайськом Донецької області. З 2019 року Сергій несе службу за контрактом.
Після 24 лютого Сергій Дудік захищав Україну у складі 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Проте у травні 2022 року в боях поблизу с. Білогорівка Луганської області військовий отримав важке поранення. Ворог обстрілював позиції наших захисників з "Градів". Бій був настільки запеклий, що Сергій навіть не одразу відчув, що з рукою щось не те і вона погано працює.
Побратими допомогли Сергієві обробити рану і накласти турнікет. Проте через безупинні ворожі обстріли, військовий не зміг швидко отримати необхідну медичну допомогу. Кров почала згортатися і на момент приїзду медиків рука вже потемніла, її довелося ампутувати.
Минулої зими, разом з іншими українськими захисниками Сергій Дудік отримав високотехнологічний протез у Медичному центрі ортопедії та протезування MCOP у Вашингтоні, за підтримки благодійного фонду Future For Ukraine.

Окрім протезування, у Вашингтоні Сергій отримав потужну психологічну підтримку. Це дозволило йому повернутися до життя у рідному Нововолинську, продовжити фізичну реабілітацію, подорожувати та будувати сміливі плани на майбутнє.
Волонтери Future For Ukraine розпитали захисника про його життя з протезом, який він називає "новою рукою". Сергій розповів про процес реабілітації, поділився своїми планами та мріями.
Сергію, чи пам'ятаєте свої перші відчуття із протезом, свої перші думки?
Звичайно, таке не забувається! Я зрозумів, що мені дуже пощастило. У мене найкращий протез у середній категорії. На жаль, біомеханіка не підійшла через високу ампутацію... Наразі він виконує скоріше допоміжну функцію, приміром, щось притримати. Хоча я мав надію, що протез працюватиме, як моя ампутована рука (сміється).
Як взагалі рідні й оточення відреагували на вашу "нову руку"?
Коли надягаю одяг з довгими рукавами, то взагалі не скажеш, що у мене протез. Люди не звертають увагу, бо виглядає, як "повноцінна рука". У травні, коли я ще служив, навіть був випадок, що мене хотіли поставити у наряд, бо не зрозуміли, що у мене протез.
На жаль, в Україні збільшується кількість людей з протезами. Яким би ви хотіли бачити ставлення людей до протезованих?
Я б хотів побажати деяким українцям мати трішки більше поваги до людей з протезами. Бо часом спостерігаю реакцію, мовляв, "мене війна не зачепила, і ти мене не чіпай". Тобто немає розуміння. Наприклад, в транспорті доводиться просити, щоб поступилися місцем, бо їхати стоячи мені незручно – треба обома руками триматися, а у мене ж протез. Хтось реагує зі співчуттям. А деякі відповідають, мовляв, "ну а від мене чого ти хочеш?", – є й такі випадки.
А ви наразі проходите реабілітацію?
З військової служби мене списали, тому державного фінансування на мою реабілітацію більше не виділяється. Проте є фітнес-тренер Юлія Коваль, яка проводить онлайн-тренування для військових з ампутаціями – це її особиста ініціатива. Я у неї тренуюсь. Оскільки в мене немає руки, відбувається деформація хребта. Юлія показує спеціальні вправи, щоб цьому зарадити. Вона навчає як можна проходити реабілітацію вдома, щоб людина була підготовлена до подальшого життя.
Добре, що ви тренуєтеся навіть вдома! Сергію, а що ви наразі вмієте робити протезом?
Він у мене більше, як допоміжний. Можу взяти пляшку води, притримати та відкрити її. Можу тримати якийсь пакунок. Нещодавно спробував стріляти з лука – це мені дуже сподобалося! І в мене все вийшло. Щоправда, довелося трохи “підкрутити” протез, бо він на таке не розрахований.
Що дається найважче у терапії?
Найважче психологічно! Усвідомити це все… Я коли був у госпіталі ветеранів війни в Луцьку, туди приїжджали французи. Вони говорили, що понад 90% людей з ампутаціями верхніх кінцівок відкладають протези та перелаштовуються на одну руку. А протез використовують, як щось "косметичне". Чимало людей не можуть психологічно звикнути до відсутності кінцівки. Але за себе скажу наступне: я просто однією рукою можу зробити щось швидше, ніж з протезом. Тому інколи виникає бажання відкласти протез.
Але ж ви все одно не кидайте реабілітацію!
Так, я не кидаю! Я й надалі вчуся користуватися протезом.
Ви сказали, що психологічно дуже важко звикнути до відсутності кінцівки… Як взагалі змінився ваш внутрішній стан, ваше життя після протезування?
Я хочу дуже подякувати фонду Future for Ukraine. Тому що найбільше психологічне розвантаження у мене відбулося саме під час протезування в США. Я тоді відчув – життя триває! Частенько згадую як було в Америці – у мене залишилися виключно приємні спогади. Крім того, я не зациклився на війні та, можна сказати, що наразі я вже не живу війною так, як раніше. Оскільки вже не є військовозобов'язаним.
Але ж ви продовжуєте спілкуватися з побратимами?
Обов'язково!
І що вони кажуть про ваш протез?
Вони раді, що я залишився живим – це найголовніше. Я тільки зі своїми побратимами й можу спілкуватися про війну. Простій цивільній людині не поясниш як воно вибухає, як швидко треба ховатися… А ми з побратимами можемо й посміятися після бою – як міна "лягла" і піску наївся.
Трохи чорного гумору, так?
Це завжди присутнє між побратимами (усміхається).
До речі, назад на службу вас не звуть?
Я більше не військовозобов'язаний, бо у мене висока ампутація верхньої кінцівки – вище ліктя. Тому я остаточно знятий із військового обліку. Але я б із задоволенням побув би біля хлопців, передав би їм свій досвід! Передаю поки телефоном.
Сергію, а що б ви порадили людям, які втратили кінцівки? Як триматися, жити далі?
Є одна велика халепа – коли людина закривається і знаходить розраду в алкоголі! Чимало військових (не тільки з ампутаціями) починають зловживати алкоголем. Випив – і наче легше стало, швидко втягуєшся у цю залежність. Але алкоголь до добра не доводить! Я його не вживаю! І раджу іншим не закриватися в собі, не замикатися. Бачив як деякі мої колеги сильно занепадали духом. У таких випадках варто звернутися до психолога.
Що особисто вас тримає на плаву?
Я дякую Богу, що залишився живий! Мені життя відкрилося в інших кольорах. От дивлюся, куди б мені з'їздити. Нещодавно відвідав Німеччину – дуже мені захотілося побачити парк Сан-Сусі, а також Бранденбурзькі ворота.
Вирішили відкривати для себе світ?
Так, життя продовжується! І є багато місць, які я хотів би побачити.
Куди плануєте відправитися наступного разу?
Поки особливо не планував… Тут ще є така штука – мовний бар'єр. Треба їхати з кимось, хто іноземні мови знає. А то згадую цікавий випадок, який трапився у Вашингтоні. Ми з хлопцями (іншими протезованими військовими) утрьох пішли кави попити. Зайшли до кав'ярні і ламаною англійською пояснили, що хочемо три еспресо. Питаємо в офіціантки чи зрозуміла замовлення? Вона киває – зрозуміла… І наливає нам три еспресо в одну чашку. Хлопці знову намагаються пояснити, що нам треба три окремих еспресо. Знову питаємо: "Зрозуміла?" Вона: "Так". І знову наливає нам по три еспресо, але вже у три різних чашки (сміється).
Ото напилися ви кави!
Ой, так! З того моменту зрозуміли, що без перекладача по кафетеріях краще не ходити (сміється).
То треба, Сергію, ще й англійську мову вивчати.
Так, треба… Але у мене є ще одна мрія! Щоб в Україні з'явилася якась програма, яка б навчала людей з протезами керувати автівкою. Дуже хочу своєю машиною пересуватися. Бо у мене в перспективі тільки маршрутка і все (сміється). А була б машина! Я б сів і кудись поїхав. Я живу у Нововолинську Волинської області, то у нас тут поруч кордон із Польщею. То міг би машиною покататися там.
Тому моя найбільша мрія на майбутнє – більша мобільність. Була б мобільність – не сидів би вдома і не крутив би телефон, а подорожував би. На Волині є найглибше озеро України – Світязь. Поїхав би на озеро, походив би пляжем (усміхається). Або заїхав би у Луцьк, походив би замком Любарта. Хоча я це вже робив (сміється).
Ну нічого, ще раз можна походити… Бажано з коханою людиною поруч…
Воно то так… Але дівчини у мене поки немає. Я, можна сказати, в активному пошуку (сміється).
А про що ще мрієте, що хочете здійснити найбільше?
Дуже хотілося б в гори піднятися… А також хотілося б ще раз з'їздити в США (сміється). Побачити дівчат з української діаспори, які тоді нам допомагали. Подякувати Майклові, який зробив мені протез. Хочу сказати, що протезування у США – це була для мене дуже потужна психологічна реабілітація. Я зрадів, що нарешті маю протез! Бо напередодні вже почав "заглядати у чарку”" Руки опускалися через ампутацію. Тому поїздка до Америки та отриманий там протез психологічно розвантажили мене. Плюс, там я отримав сильну підтримку: американці часто говорили мені: "Дякую за службу!"
Чи підтримуєте зараз відносини з кимось, кого зустріли у Штатах?
Так, з української діаспори люди цікавляться як я.
Чим ви зараз займаєтеся, чим живете?
Наразі працюю з Юлею Коваль. Вона планує онлайн проводити реабілітацію військових. Я дуже хочу допомагати військовим! Психологічно підтримувати людей з ампутаціями. Показувати їм власним досвідом – життя продовжується!
Чи отримуєте ви підтримку від рідних?
Звичайно! Рідні підтримують. Інколи навіть занадто сильно опікуються мною (сміється). Буває одягаю кофту, а мені – "давай допоможу". Я відмовляюся, бо сам маю навчитися одягатися з однією рукою.
Що б ви порадили близьким військових з точки зору комунікації?
Знаєте, деякі люди задають такі дурні питання: "А як стріляти, а як вбивати, а скількох ти вбив?"… Про таке взагалі не можна запитувати! Варто розуміти, коли військовий ділиться з вами певними спогадами, він знову переживає ті бойові хвилини. Це повторювана психологічна травма. От рана загоїлася, людина намагається це забути, а ви змушуєте її знову згадувати – відкривати ці рани.
Дуже важко згадувати ті бойові години. Про такі моменти я стараюся спілкуватися тільки із побратимами – між людьми, які це зрозуміють, а не будуть запитувати тільки з точки зору своєї пустої цікавості.
Сергію, дякуємо вам за цю душевну розмову! Можливо ще хотіли б додати щось наостанок?
Чекаємо на перемогу! Щоб скоріше перемогли орків. Україна буде наша!
Ви можете також допомогти нашим військовим, які зараз очікують своєї черги на протезування від фонду в межах програми "Протезування українських військових 2023" та долучитися до збору на кейс. Віддячимо захисникам за те, що вони ціною власного здоров'я боронять наші землі!
Це цікаво: Ось неймовірні фото від Третьої штурмової – справжня естетика донецьких ночей і териконів
-
09:18Мовний скандал: Ігор Кондратюк розкритикував Андрія Данилка
-
08:21Українські фільми та серіали, які обов'язково варто переглянути кожному
-
08:03Свято Петра і Павла 2025 – традиції, обряди та прикмети 12 липня
-
07:24Потертості на шкіряних аксесуарах: як повернути їм новий вигляд без хімії
-
07:07День апостолів Петра і Павла 2025 – що можна і не можна робити в свято
-
Українські патріотичні пісні: плейлист, який підіймає дух
-
06:23Гороскоп на 12 липня: Раки зроблять важливий вибір, а Скорпіони зіткнуться з болем
-
05:19Головний тренд літньої парфумерії: найкращі аромати, які сподобаються кожній
-
02:37З Днем ангела Петра 2025: привітання у віршах, смс і прозі на іменини
-
01:51Привітання з Днем ангела Павла 2025: вірші, смс і проза на іменини
-
01:31Привітання на свято Петра і Павла у прозі – гарні вітання своїми словами
-
00:49Привітання зі святом Петра і Павла 2025 у віршах, прозі та смс
-
00:23Картинки з Днем ангела Петра 2025: гарні листівки, відкритки і фото
- 11 липня
-
23:42Картинки з Днем ангела Павла 2025: вітальні листівки і відкритки
-
З Днем народження: ТОП 75 привітань у віршах, прозі та смс українською
-
23:37Євген Кот та його дружина охрестили донечку в її перший день народження
-
23:28Картинки з Днем Петра і Павла 2025 – вітальні листівки, відкритки і фото
-
23:22Три знаки Зодіаку, яким Всесвіт "підкине" удачу цього місяця
-
22:18Аномальна погода в Україні: у чому причини шаленої спеки та потужних злив
-
21:13Найзагадковіша ягода: як приготувати варення з шовковиці на зиму
-
20:15Найбюджетніший відпочинок у Європі: яке німецьке місто вражає доступними цінами
-
19:20Легенда повертається: Netflix показав трейлер продовження серіалу "Венздей"
-
18:30Рівноапостольної княгині Ольги 2025: цікаві факти про жінку, яка змінила Україну
-
18:17Мрійливе капучино чи аристократичне еспресо: обери картинку й дізнайся, яка ти кава
-
17:00"Ледь не вбив": Олена Мозгова розповіла про серйозну хворобу
-
08:21Українські фільми та серіали, які обов'язково варто переглянути кожному
- 11 липня
-
20:15Найбюджетніший відпочинок у Європі: яке німецьке місто вражає доступними цінами
-
17:00"Ледь не вбив": Олена Мозгова розповіла про серйозну хворобу
-
13:00Звільнення чи пошук нових шляхів: як діяти, коли улюблена робота "подарувала" вигорання
-
10:00Доки Європа плавиться від спеки: 3 міста, де можна спланувати "прохолодну" відпустку
- 10 липня
-
20:23Даша Астаф'єва вперше відповіла, чи дійсно мала таємне весілля
-
17:22Сільський вайб, соціальна іронія та Balenciaga: Wellboy представив новий трек "Аяуаска"
-
13:07Укрзалізниця презентувала перший безбар'єрний вагон для пасажирів на кріслах колісних
-
13:00Ідеально для відпустки: бюджетний тревел-маршрут Києвом, який легко повторити
-
10:00Ліза зустрічає героїв, які повертаються з полону: як оборонці ЧАЕС подякували дівчинці
-
05:13Прихована перлина Карпат: ідеальне місце для відпочинку та оздоровлення
- 09 липня
-
20:23DOROFEEVA та POSITIFF возз'єдналися після 5 років: усе заради музики та допомоги ЗСУ
-
17:23Помер легендарний український композитор Ігор Поклад
-
13:23"Оленяча повня": коли зійде особливий Місяць і що відомо про явище
-
10:22Змінилася до невпізнаваності: Гордон показав рідкісне архівне фото з Бужинською
- 08 липня
-
20:00У місті, яке – другий дім: Соловій вперше за довгий час показала фото з братом-воїном
-
17:00"Забутий Версаль": який маловідомий палац на Тернопільщині зачаровує туристів
-
15:05Найкращі серіали Netflix, які вам захочеться передивитися
-
13:18Баланс жорсткості та емпатії: ось у чому формула ефективного менеджера
-
10:21Не надсилайте привітань: що не так з Днем сім'ї, який буцімто святкують 8 липня
- 07 липня
-
20:22Цим двом знакам Зодіаку слід придивитись до свого оточення: зрадники поруч
-
18:05Сезон відпусток 2025: куди найчастіше подорожують українці
-
17:19Вчимось чітко формулювати свої думки з допомогою цих простих порад
-
13:19Приберіть цей предмет зі свого авто, щоб уникнути пожежі
-
12:05Підбірка ТОП-5 фільмів про шоколад до Всесвітнього дня шоколаду