Дослідники з Університету Карнегі-Меллона знайшли розв'язок частини гіпотези Келлера, над якою вчені з усього світі билися останні 90 років. Результати зможуть прискорити передачу інформації у мережі.
У 1930 році німецький математик Едуард Отт-Генріх Келлер сформулював гіпотезу, яка покликана вирішити проблему покриття області простору плитками однакового розміру.
Це цікаво: Учені виявили, як лайк впливає на прочитання тексту в мережі
Гіпотеза свідчить, що у будь-який мозаїці в евклідовому просторі, що складається з однакових гіперкубів, знайдуться два куби, дотичні грань до грані. Легко було доведено, що це стосується двовимірних плиток і тривимірних кубів. До 1940 року це довели для шести вимірювань.
Математики роками підтверджували істинність гіпотези для одних вимірів і хибність – для інших. У 1990-х вчені заявили, що вона не працює у 10-вимірному просторі та вище. У 2002 році математики з'ясували, що гіпотеза не виконується у восьмивимірному і дев'ятивимірному просторах.
Не виходило знайти розв'язок тільки для сьомого виміру. Щоб нарешті усунути проблему, учені змушені були скласти понад мільярди конфігурацій і прогнати їх всі через суперкомп'ютерний кластер. Попередньо вони створили спеціальний алгоритм і перевели завдання у зрозумілу для нього мову.
Виявилося, що гіпотеза Келлера правильна у семивимірному просторі. Учені говорять, що цей результат може допомогти у розробці нелінійного коду і прискорити передачу даних.
Читайте також: Що краще: писати від руки чи за допомогою клавіатури?