Деякі комп'ютерні ігри залишаються у списку улюблених, навіть якщо вони вже далеко не свіжак. Ми вирішали пригадати, чим захоплювались усі геймери 5, 10, 15 і 20 років тому – ловіть порцію ностальгії!
П'ять років тому ми захоплювались трейлером до нової гри від Хідео Кодзіми і Гільєрмо дель Торо: тоді ще не було підстав думати, що P.T. так і залишиться єдиним доступним фрагментом Silent Hills. Десять років тому критики ще не соромились писати, що, граючи в Arkham Asylum, кожен з нас може "відчути себе Бетменом".
ТЕСТ: Вгадай комп'ютерну гру за одним кадром
У серпні 2004-го любителі шутерів гарячково намагалися зрозуміти, чи потягне їхнє залізо новий Doom 3. А двадцять років тому ми ступили на борт зорельота "Фон Браун", де нас чекали численні вороги і живучий штучний інтелект SHODAN. Згадуємо разом, у що ми грали 5, 10, 15 і 20 років тому!
Спойлер: Silent Hills так і не зарелізили, а Konami, яка в той момент ще не відмовилася від розробки великих ігор заради надприбутків пачінко, заклала ще одну цеглинку в фундамент мему #FucKonami. Однак в серпні 2014 року цього ще ніхто не знав. Після gamescom 2014 геймери просто завантажували в PlayStation Store цікаве безкоштовне демо від нікому не відомого розробника 7780s Studio ... і поринали в жах з головою.
При цьому формально гра не мала чим брати: у ній можна тільки ходити і наближати камеру. З доступних локацій – лише не дуже довгий коридор, ванна і сходи з кімнатою внизу. Звучить дуже скромно, але P.T. настільки круто працює зі звуком, світлом і простором, що і зараз лякає набагато сильніше за найкривавіший фільм жахів, скільки б скрімерів в ньому не було.
Кодзіма, який, до речі, сам в хорори не грає, говорив, що справжній жах – не в кишках і насиллі, а в стані, коли стоїш і боїшся як озирнутися, так і зробити крок вперед. P.T. – саме про такий страх.
Якщо знати, що треба робити, проходження P.T. займає менш як 20 хвилин.
Звичайно, у цілому P.T. – просто розгорнутий маркетинговий хід, інтерактивна реклама невипущеної Silent Hills. Але це і робить гру великою: перед нами реклама, яка залишила в індустрії більш яскравий слід, ніж цілий оберемок ААА-проектів, що вийшли в тому ж році. Її називали грою року і її досвід неодноразово намагалися відтворити. Зараз можна з упевненістю сказати, що цей маленький ігровий тизер став однією з великих легенд світу відеоігор – і P.T. зовсім не збирається зникати з радарів: наприклад, у кінці червня вийшла "мила" фанатська версія фільму жахів під назвою QT.
Коли маловідома лондонська студія Rocksteady оголосила, що працює над масштабною грою про Бетмена, новина ні в кого не викликала особливого інтересу: їхній попередній проєкт – шутер Urban Chaos: Riot Response – зірок з неба не хапав. Але потім Arkham Asylum все-таки вийшла – і Rocksteady, де на той момент працювало близько шістдесяти осіб, стала однією з найпопулярніших студій в світі, а сам проєкт потрапив до Книги рекордів Гіннесса як найвище оцінена гра про супергероїв в історії.
Тут можна розповідати про те, як британці знайшли ідеальний баланс між силою і вразливістю головного героя, запропонувавши в геймплеї гармонійну суміш з системи бою, стелсу, акробатики і детективного режиму ... Але ви і так прекрасно це знаєте – у першу чергу тому, що кожен елемент формули "ідеального Бетмена" не раз адаптували інші розробники. Ту ж фірмову "аркхемівську" бойову систему можна зустріти в іграх в діапазоні від Mad Max до Shadow of Mordor.
Цікаво при цьому, що Arkham Asylum (а з нею і всієї трилогії) могло б і не бути: Rocksteady отримали право на виробництво гри за ліцензією тільки після того, як EA з Pandemic не змогли зробити гру за мотивами "Темного лицаря". Велика невдача для них – і велика радість для всіх любителів Бетмена.
Doom 3 вийшла дуже неоднозначною грою. Перший і другий Doom був зрозумілий: ви просто рухаєтеся вперед без зупинки, бездумно перетворюючи ворогів у фарш під прекрасну музику. Третя ж частина, зроблена після великої перерви, усе змінила.
По-перше, тут з'явився сюжет. Багатьом гравцям важко було прийняти те, що в Doom можуть бути кишенькові персональні комп'ютери з якимись слізливими листами і навіть спамом. При цьому гра виглядала вкрай серйозно: вийшов яскравий контраст з легковажним божевіллям перших частин. По-друге, Doom 3 несподівано виявилася хорором. У грі вперше задіяли інноваційну на ті часи систему попіксельного освітлення, яка малювала динамічні тіні на будь-яких об'єктах, і не просто так: майже вся частина проходить в напівтемряві.
По-третє, вороги стали поводитися зовсім інакше: замість того щоб бездумно валити на героя величезними натовпами, вони навчились вискакувати з-за рогу або навіть підкрадатися зі спини, до того ж не цілими загонами, а поодинці. Нарешті, Doom 3 був шалено красивим, але разом з тим дуже вимогливим до заліза проєктом.
У результаті вийшла гарна гра, яка ... мало нагадувала класичний Doom. Багатьох ветеранів вона засмутила, але на їхнє місце прийшла велика фанбаза з геймерів молодшого покоління, які залишилися в захваті від атмосфери, сюжету, графіки і відмінного дизайну монстрів. Решті ж довелося чекати дванадцять років до виходу DOOM (2016).
Це сиквел легендарної першої частини – причому сиквел зразковий: фанатів чекав новий game engine, новий сюжет, нові монстри, зброя, а також безліч нових механік. Це рідкісний приклад вдалого сплаву Action / RPG / Survival Horror, причому останній компонент в цьому списку зовсім не для галочки. System Shock 2 – можливо, одна з найстрашніших ігор в історії. І це при тому, що в ній майже немає по-справжньому темних місць.
Це проєкт Кена Левіна – того самого, що пізніше подарував нам BioShock і BioShock Infinite (а ще працював над SWAT 4 і Thief: The Dark Project). Це гра, у якій в кінці вступного брифінгу звучить "Бережись!", а потім на місце, де стоїть герой, зі стелі падає балка. Устигли відскочити – добре. Не встигли – вам же гірше. Водночас це гра, яка не дуже добре продалася, попри свій культовий статус.
Словом, System Shock 2 важко описувати. Скажімо так: якою б не вийшла майбутня System Shock 3 від OtherSide Entertainment, планка фанатських очікувань перед нею буде ну дуже високою.
А у що ви грали в серпні п'ять, десять, п'ятнадцять і двадцять років тому? Розкажіть в коментарях!
Читайте також: Найкраща гра PlayStation 3 з'явилася на смартфонах