Лідер гурту "Антитіла" відстоює свою думку про те, що україномовна пісня "Соловей", з якою гурт GO-A поїде на Євробачення 2020, – не справжнє етно. Тарас Тополя наголошує, що цей виступ буде вигідний не Україні, а Росії.
Після фіналу Нацвідбору на Євробачення 2020 соліст гурту "Антитіла" написав, що виступ GO-A – це псевдоетно. У своєму дописі він зазначив, що пісня "Соловей – це "спроба впарити Європі патерн про немічну Україну", адже у словах йдеться про дівчину Катрусю, яка не може розлюбити Ванюшу.
Тут більше: За що лідер гурту Антитіла розкритикував GO-A
У коментарях дехто підтримав Тараса Тополю, однак чимало користувачів звинуватили його в хейті. Самі ж музиканти GO-A відповіли, що кожен має право на власну думку. Однак лідер "Антитіл" вирішив детальніше пояснити свою критику та опублікував новий допис.
Публікуємо слова Тараса Тополю без змін, щоб не втратити суть публікації.
"Вокал, виконання, звук, рухи, світло – все професійно.
Манера співу – на колір і смак.
Про смаки – не сперечаюся.
Гадаю у фінал вийдемо, також, повторюся, від Росії за цю пісню очікую 10-12 балів.
Якщо Євробачення все ж таки відбудеться (щодо цього маю сумніви...)
Бажаю колективу визнання, енівей!
І прошу вибачення, якщо образив своєю думкою.
Ви ще тут?
ШТОЖ....
*дістає ще один вентилятор*
*дістає лопату*
*дістає personal opinion*
Погнали. Лонгрід.
Вздовж кордону України із Угорщиною, Румунією, Словаччиною, Молдовою, Білоруссю, Росією можна віднайти різного строкатого фольклору. А якщо копнути вглибину душі народної, то можна і до ритуальних співів добратися. Є чудовий проєкт, сам його декілька разів публікував у себе на сторінці:
У селищі Буша, наприклад, зберігся дохристиянський скельний храм з вівтарем для жертвоприношень тварин. Предки біля нього також щось співали. Але будь-яка суперечка навколо "етно" завжди болюча. А коли ще й відірвана від певного контексту, то приречена на деструктив.
А контекст у нас, нагадаю, такий. Є сучасна етнопісня. У ній два ЛІРИЧНІ ОБРАЗИ Катерини і Ванюші, які ... дещо уособлюють.
В Україні шостий рік поспіль активно триває гібридна спецоперація з демонтажу Держави, а чорний рот суркова нагадує нам, з яким "ліричним образом" ми маємо справу. Анексований Крим, пошматований мінами і градами Донбас. Мільйони внутрішніх переселенців, які залишили рідні оселі, втікаючи від російських "братських" обійм і були змушені починати життя з нуля, пережити особисту життєву катастрофу.
Пережили!!!! Так, Україна показала зуби, огризнулася потужним спротивом, якого кремль не очікував. Мільйони стали на захист незалежності, десятки тисяч віддали життя за Україну. Багатьох повернули із путінського полону, інших обов'язково повернуть. І боротьба триває!
Аж раптом з телевізор, нам подають шекспірівський сюжет кохання, один зі сценаріїв по Борхесу, але доби Російської імперії. У ньому два ліричні герої уособлюють відносини між двома країнами, такий собі ретроградний "рімейк" творчості Шевченка. Візуально номер приправляють рунами та символами з "дуже глибоких культурних пластів" (для гіпнотичності, мабуть), додають мортальної, моторошної, готичної естетики й, вуаля – тепер це українське осучаснене "етно".
Мені кажуть, що воно моє, автентичне. А я не відчуваю цього, як і мільйони інших українців. Я відчуваю, що це моторошний симулякр. Але на вимогу більшості мушу підтримувати, бо воно заспіване українською? Або ж мовчати? І боятися висловитися щодо цієї конкретної етнопісні та постановки? НЕ персонально щодо учасників гурту, до яких ставлюся з повагою, але саме щодо їхнього номеру, який буде голосно на всю Європу репрезентувати Україну, і мене зокрема? Ні!
Я не промовчав. Яким чином критика естетики номеру і смислу пісні відноситься персонально до музикантів? Ніяким. Я критикую, не хейтю, а критикую саме номер, його смисл та естетику. Бо мені не байдуже, якими нас побачать, і як нас зрозуміють європейці.
Є частка правди в тому що для шведів, голландців, французів, Євробачення – це ентертеймент. І багатьом з них дійсно сподобається ця пісня і цей спів, як оригінальна цікавинка. Для всього пострадянського простору ж, а особливо для росіян, Євробачення – це поле інформаційної війни. Війни образів, смислів, візій.
Місце, де вони намагаються самоствердитися! Вливають шалені гроші і купу сил. Та інформаційно знищують навіть за "Раша Гудбай". І так кожен рік!!! А якщо європейці не зрозуміють естетики номеру і смислу нашої пісні, то RT швиденько їм переведе на англійську та "розжує" метафору про ліричний образ Ванюші і Катерини, про одвічну між ними любов, про драматичну історію їх кохання.
Чому посеред багатьох інших своїх пісень гурт вибрав саме цю композицію, саме цю ліричну історію? Пояснень за пару днів назбиралося багато, причому з різних варіаціях. Але для чого нам, українцям, у 2020-му році виносити цей наратив на багатомільйонну європейську аудиторію?
Для чого співати про Катрусю, яка з Ванюшею "ламала калину", його полюбила, і сумує, не може забути?
..."Соловей, соловей не співай раненько.
А мені на серденьку знов не веселенько.
Соловей, соловей ой як мені бути.
Вміла його полюбити – не вміла забути"...
От цього я досі збагнути не можу! Бо сучасна українська Катруся – вона інша! Український жіночий ліричний образ СЬОГОДНІ – інший! Сьогодні Катруся будує, впорядковує, народжує, творить!
Сьогодні Катруся витягує Івасика з поля бою, зупиняє кровотечу і рятує. Сьогодні Катруся стоїть у бронежилеті – випростана, сильна, й дивиться крізь тактичні окуляри прямо в очі ворогу. Сьогодні Катруся дає відсіч негідникам і давно не ведеться на солодкі Ванюшині обіцянки "із-за гаю".
Вона НЕ немічна.
Вона НЕ у чорноті та відчаї.
Вона НЕ знедолена.
Вона – на рівних!
Вона – сильна, як сама Україна.
Сьогодні Катруся вірить, діє, топить вперед за своє, як би їй не було важко! Буває, звичайно, що й поплаче на кухні, але далі ... знов "фіалка розцвіла".
Справжня українська "Катруся" – це споконвічно світла, чиста, безмежна життєва енергія.
Це СИЛА, що зруйнувала багато імперій, які намагалися її приборкати! Почитайте історію України від Свирида Опанасовича, наприклад?
Зруйнує Катруся ще й
кремлівський зіккурат.
І суркова, і всю його рать.
Побачите!
Дивлюся на себе у дзеркало і самому гидко. Так заздрити шаленому успіху колег не можна.
Можна заздрити по іншому – кричати браво, навіть якщо не згоден. Нікчема я, а ще хитрий і нестерпний.
Давно дав на це відповідь. У "Антитіл" є сили, досвід. Але "саме тієї" пісні, з якою можна було б прийти на відбір, ми ще не відчули. Можна було б йти з Hello, але на неї у нас зовсім інші плани. У Джамали та Руслани така пісня сталася, і вони перемогли. Чому? Бо це було тру! Вони співали кожною клітинкою своєї сутності, від їхньої енергетики зносило дах. Органічно, чесно, етно. Йти на відбір, аби просто засвітитися у прайм-тайм? Не бачу сенсу.
По-перше, я одружений з Тополею Оленою. Це моя кохана, талановита, дружина, яка народила мені двох прекрасних синів, і... (Alyosha, нагадаємо, вагітна третьою дитиною). Я дякую Творцю, Долі за те, що ми разом. Я ціную наш союз, що дорожчий за всі багатства.
По-друге, до історії виникнення її сценічного псевдоніма, як і участі у Євробаченні, я не маю жодного стосунку. Такі питання – до її колишнього продюсера. І важливо: Alyosha не брала участі у цьогорічному відборі, і не мала намір представляти країну в Нідерландах. А коли й репрезентувала Україну, то з номером без претензій на автентику чи етно. Та й часи тоді були інші, довоєнні як то кажуть, з іншим контекстом.
Щодо самого імені Іван – взагалі не маю ніяких претензій. Боже збав. Якщо відірвати "Ванюшу" від контексту пісні, то маємо звичайне звернення по імені, притаманне великій частині України, і Києву також.
Так само як Кірюша, Ксюша, Іллюша. Знаю і люблю багатьох прекрасних людей з іменем Ваня. Я сам хрещений батько Івана, якого дуже люблю. Але на те вони й пісні, щоб говорити до нас образами, метафорами, а не бити в чоло.
По Maruv того самого вечора була заява від Суспільного мовника. А потім виконавиця відмовилася їхати на конкурс, смислу коментувати номер переможця я не бачив.
В "Антитіл" історія поділена на "до Майдану і подій на Інститутській", і після. Детальніше пояснювати не буду. Якщо не в курсі, штож..."
Наприкінці Тарас Тополя додав ще одну "історію кохання", яку співає Стасік:
Читайте також: Британець з акцентом переспівав GO-A – Соловей