Солодке очікування 6 грудня: віршики про Святого Миколая для дітей

Святий Миколай – це не лише солодощі під подушкою, а й маленьке диво, яке діти чекають цілий рік. Напередодні 6 грудня малеча вивчає тематичні вірші, пише листи і готується до чарівної ночі, коли у дім тихенько завітає Чудотворець. Ми зібрали добірку найтепліших віршиків про Святого Миколая.

Свято Миколая в Україні завжди було особливим. Саме з ним у дитинстві пов’язують перші відчуття справжнього дива, очікування і тремтливу віру в чудеса. Згідно з традицією, дітки вчать віршики, щоб "покликати" Святого Миколая у свій дім або прочитати їх на святкових ранках у школі та дитсадках. Про це пише Радіо МАКСИМУМ з посиланням на Діти в місті.

Це цікаво: Пісні про Святого Миколая, які створять справжнє дитяче диво перед святом

У народних та сучасних поезіях Святий Миколай постає як добрий, але справедливий покровитель дітлахів: він бачить, хто був чемним, а хто ні, знає, хто старався, а хто бешкетував. Саме це й робить вірші не просто милими словами, а справжніми маленькими уроками доброти, вдячності та поваги.

***

З нетерпінням я чекаю –

Нині свято Миколая.

Як надворі стане темно,

Він приходить потаємно.

Ще ніхто його не бачив,

Та у ліжечка дитячі

Він кладе під подушки

Подарунки і книжки.

***

Ходить він завжди вночі

Має від дверей ключі,

Знає, хто живе і де,

Як себе щодня веде.

Чемним діткам, хоч потроху,

В чобітки та у панчохи

Він кладе потішки,

А нечемним – мишки!

Хто це? Швидко відгадай!

Це наш любий… (Миколай)

***

Все затихло надворі,

Сяють зорі угорі,

Всі чекають-виглядають

Чудотворця Миколая.

Але щось він забарився.

Може, в небі заблудився?

В нього клопотів багато,

Бо заходить в кожну хату.

Все, що в нього в торбі є,

Чемним дітям роздає.

***

На віконце хукаю,

Шибку протираю:

Чи до мене прийдеш ти,

Добрий Миколаю?

На Землі великій

Діточок багато –

Чи знайдеш ти стежечку

До моєї хати?

Я не найслухняніший

І не завжди чемний –

Може, сподіваюся

На прихід даремно…

А проте чекатиму,

Хоч і сон змагає.

Вірю, що знайдеш мене,

Добрий Миколаю.

***

Він ходить від хати до хати,

Питається мами і тата:

Чи є у вас чемна дитина,

Дівчатко мале чи хлопчина?

Для кожного має в торбинці

Найкращі у світі гостинці.

А хто без кінця бешкетує,

Тим чортик лиш різки дарує.

***

В український наш край

Йде Святий Миколай,

Через поле і ліс

Подарунки приніс.

Сняться діткам вві сні

Ті дарунки смачні,

Що залишить в кутку

В золотім чобітку.

***

Місяць засурмив в ріжок:

– Миколай йде до діток!

У мішку несе багато

Подаруночків малятам.

Для Максимка є машинка,

Для Мар’янки мандаринка,

Миколайчик для Мартусі,

Сіра мишка для Катрусі.

***

Святий Миколаю,

Я тебе благаю:

Пошли щастя й світлу долю

Козацькому краю.

Дідусь і бабуся –

Щоб були здорові,

Татусь і матуся –

Щоб жили в любові.

Усім добрим діткам

Принеси гостинці

І подаруй Божу ласку

Кожній сиротинці.

***

Ще ніхто його не бачив,

Та у ліжечка дитячі

Він кладе під подушки

Подарунки і книжки.

Хочу я побачить чудо

І сьогодні спать не буду.

Довго-довго я не спав:

Все чекав, чекав, чекав…

Починаю вже дрімати…

Миколай зайшов в кімнату,

Він схилився наді мною

І лоскоче бородою.

Щось тихесенько шепоче.

Хочу я відкрити очі,

Та не можу, мабуть, сплю.

Миколая я люблю!

***

Ти сьогодні швидше спать лягай,

Бо приїде в гості Миколай.

Бачиш, перша зіронька горить –

То вже Миколай до нас спішить.

В нього коні білі, наче сніг,

Борода сивенька аж до ніг,

У сріблясті саночки сіда,

І за вітром в’ється борода.

Миколай про діток знає все,

Подарунки кожному несе,

Має для дитячих подушок

Подарунків повно – аж мішок!

***

Коли замерзла річка

І став біленьким гай,

Прийшов у темну нічку

На землю Миколай.

Від хати і до хати

Снігами через лід

Спішить, спішить завзято

Старенький сивий дід.

Він в шапці-неведимці,

У теплім кожушку,

Приніс усім гостинці

У чарівнім мішку.

***

В небі метушня і рух,

Янголята працю мають:

Он одні несуть кожух

Для святого Миколая,

Інші лагодять санки,

Навантажують дарунки,

Світять край шляху зірки,

Шлють на землю поцілунки.

Сів у сани Миколай

В митрі й теплих рукавицях:

– Янголику, поганяй,

Щоб на землю не спізниться!

Пара коників летить,

Креше іскри підківками,

Сяє сріблом, мерехтить

Шлях, засіяний зірками.

Дітвора ж гуде, мов рій,

Жде на гостя нетерпляче:

Хто був чемний. Той радій!

Хто нечемний був, хай плаче!

***

Святий Миколаю,

Я тебе благаю:

Пошли щастя й світлу долю

Козацькому краю.

Дідусь і бабуся –

Щоб були здорові,

Татусь і матуся –

Щоб жили в любові.

Усім добрим діткам

Принеси гостинці

І подаруй Божу ласку

Кожній сиротинці.

***

Ще ніхто його не бачив,

Та у ліжечка дитячі

Він кладе під подушки

Подарунки і книжки.

Хочу я побачить чудо

І сьогодні спать не буду.

Довго-довго я не спав:

Все чекав, чекав, чекав…

Починаю вже дрімати…

Миколай зайшов в кімнату,

Він схилився наді мною

І лоскоче бородою.

Щось тихесенько шепоче.

Хочу я відкрити очі,

Та не можу, мабуть, сплю.

Миколая я люблю!

***

Ти сьогодні швидше спать лягай,

Бо приїде в гості Миколай.

Бачиш, перша зіронька горить –

То вже Миколай до нас спішить.

В нього коні білі, наче сніг,

Борода сивенька аж до ніг,

У сріблясті саночки сіда,

І за вітром в’ється борода.

Миколай про діток знає все,

Подарунки кожному несе,

Має для дитячих подушок

Подарунків повно – аж мішок!

***

Коли замерзла річка

І став біленьким гай,

Прийшов у темну нічку

На землю Миколай.

Від хати і до хати

Снігами через лід

Спішить, спішить завзято

Старенький сивий дід.

Він в шапці-неведимці,

У теплім кожушку,

Приніс усім гостинці

У чарівнім мішку.

***

В небі метушня і рух,

Янголята працю мають:

Он одні несуть кожух

Для святого Миколая,

Інші лагодять санки,

Навантажують дарунки,

Світять край шляху зірки,

Шлють на землю поцілунки.

Сів у сани Миколай

В митрі й теплих рукавицях:

– Янголику, поганяй,

Щоб на землю не спізниться!

Пара коників летить,

Креше іскри підківками,

Сяє сріблом, мерехтить

Шлях, засіяний зірками.

Дітвора ж гуде, мов рій,

Жде на гостя нетерпляче:

Хто був чемний. Той радій!

Хто нечемний був, хай плаче!

Такі вірші часто читають:
– у школах і садочках;
– на родинних святкуваннях удома;
– у святкових ранкових виставах;
– перед сном у ніч на Миколая.

Ці віршики прості для запам’ятовування, мелодійні та зрозумілі навіть найменшим дітям. Саме тому ця традиція живе вже не одне покоління.

Дізнайтесь також про чудеса святого Миколая: як він рятував людей і продовжує допомагати навіть після смерті.

• Теги:
• День Святого Миколая
• Поради
• Цікавинки
• Популярне