SOS: Зони надзвичайної екологічної ситуації в Україні

Чому мер Львова просить у Президента оголосити міста та навколишні села зоною надзвичайної ситуації і чи поодинокий такий випадок в Україні?

Тема Грибовицького сміттєзвалища гостро стояла перед містянами досить давно, оскільки 60-метрова стіна зі сміття за кілька км від міста явно не справляла враження європейської. Після нещасних випадків звалище нарешті ліквідують, проте чи це єдиний випадок? І що передбачає проголошення міста «зоною надзвичайної екологічної ситуації»?

Зона надзвичайної екологічної ситуації — це місцевість, на якій трапилися негативні зміни у навколишньому природному середовищі, до яких потрібно вжити надзвичайних заходів з боку держави. До таких змін належать ті, які встановлюють межі або не дають змоги для нормальної життєдіяльності людини та проведення господарської діяльності за таких умов. Впровадження стану надзвичайної екологічної діяльності передбачає надання державою або місцевим самоврядуванням додаткових коштів чи інших матеріальних ресурсів, які зможуть нормалізувати екологічний стан та відшкодувати збитки.

Львівщина

Львівський полігон твердих побутових відходів або ж Грибовицьке сміттєзвалище було єдиним легальним місцем для збору сміття зі Львова на навколишніх сіл. Звалище площею більше 33 га почало працювати з 1958 року і за цей час бувало темою активних обговорень. Питання щодо його закриття підіймали доволі часто, проте альтернативних варіантів для такого розвитку подій не було.

Але 28 травня цього року на території Грибовицького сміттєзвалища почалася масштабна пожежа. Після цього трапився обвал твердих побутових відходів, через який під завалами загинули троє пожежників-рятувальників. 28 травня мешканці Великих Грибовичів перекрили шлях для сміттєвозів, які прямували зі Львова. 30 травня пожежу вдалося ліквідувати, проте ненадовго — 8 червня вона знову почалася та її намагалися погасити за допомогою пожежних літаків. Мер Львова подав прохання до Президента України щодо проголошення міста та довколишніх сіл зоною надзвичайної екологічної ситуації. Окрім цього, Садовий попросив надати з додаткового фонду кошти на рекультивацію сміття у розмірі 60 млн грн.

В той час Грибовицьке сміттєзвалище, яке є третім у Європі за розміром, не може більше обслуговувати місто, тому зараз обирають нове місце серед 23 об’єктів. Схожою за розголосом до львівського випадку була ситуація на Івано-Франківщині.

Івано-Франківщина

Численні провали землі над площею шахтних полів у Калуші, руйнування комунікацій та будинків, засолення водоносних горизонтів у місті та навколишніх селах спричинили неправильні рішення щодо способу ліквідації шахтних порожнин та й загалом розробки родовища, розміщення та експлуатації віжвалів, хвостосховищ, акумулюючих ємностей. Через це була порушена рівновага у товщі гірських порід Калуш-Голинського родовища калійних солей, що нанесло вагомих збитків. Окрім цього у Калуші розміщено єдиний у Європі полігон токсичних відходів, де зберігають більше 11 тисяч тонн гексахлорбензолу, який є речовиною першого класу небезпеки.

У 2010 було прийнято закон та угоду про добровільне відселення людей з територій, де був зсув ґрунтів, кастів та утворення вирв, проводилося дослідження полігону та укріплення дамби, проте вже за два роки стало відомо про застій токсичних речовин, який може спричинити справжнє екологічне лихо у випадку потрапляння до Дніпра. Івано-Франківщина досі залишається в екологічній зоні ризику.

Карпати

Хоч гори та ліси приваблюють туристів, які вважають, що там наявні невичерпні природні ресурси, проте реалії вказують на інше. Випадки зсувів, катастрофічних паводків та ерозії ґрунтів почастішали за останні роки. Вирубка лісів заради експорту української деревини набирає зловісних масштабів. Нещодавно Кабмін прийняв рішення призупинити рубку деревини, оскільки у майбутньому це може призвести до посухи, повені та знищення флори і фауни.

Донеччина

Екологічну ситуацію на Донеччині можна назвати кризовою, оскільки негативний вплив збільшувався з роками через нехтування відтворенням українського природного ресурсу. Через зорієнтованість на металургії, хімічній та видобувній промисловостях і нехтуванням належною забезпеченістю споруд, техногенний вплив на на біосферу вважається найбільшим в країні. Викиди шкідливих речовин в атмосферу сягають критичного рівня, тому для цього регіону стан надзвичайної екологічної ситуації радше є не короткотривалим, як прийнято розуміти.

Рівненщина та Житомирщина

Нелегальне видобування бурштину у цих регіонах сягає критичного рівня. У пошуках швидкого заробітку люди нехтують природним середовищем, що призводить до вичерпування його ресурсів. За рік кількість видобутого бурштину сягає 200-300 кг. На Житомирщині близько 220 га, а на Рівненщині — 180 га постраждалої землі, на відновлення якої потрібні не тільки великі суми з державного бюджету, а й роки. Нелегальність такого виду заробітку не дозволяє поступово відновлювати ґрунти та урівноважувати екологічну ситуацію у регіонах.

Одещина

Через нерівномірну територіальну навантаженість виробництва та його концентрацію Одещина також знаходиться у зоні екологічного ризику. До підвищення рівня нафтохімічного забруднення призводить надзвичайно розвинута мережа транзитних нафтопродуктопроводів, а також численні місця складування та перекачування нафти та нафтопродуктів.
Насправді у кожній області є свої проблеми з екологією і для того, щоб вони не переросли в надзвичайну екологічну ситуацію, а то й лихо, потрібно чимало вкладень у відновлення природного потенціалу України.

Читайте також: Український студент представив соціальний еко-ролик.