Слово на передовій: українські письменники, які змінили кабінети на окопи і творять досі

Війна забрала у них мирне життя, але не змогла забрати голос. Українські письменники, музиканти та журналісти взяли до рук зброю, щоб захищати країну, і водночас не припинили писати. Їхні книги сьогодні – це не вигадка, а прожитий досвід, що народжується просто на передовій.

Повномасштабна війна змінила долі багатьох українських митців. Серед них – письменники, які стали військовими, але не відмовилися від своєї головної місії: фіксувати правду і передавати її світу через літературу. Про це пише Радіо МАКСИМУМ.

Це цікаво: Коллін Гувер вперше зізналася: всесвітньо відома письменниця поборола рак

Олександр Михед

Одним із таких авторів є Олександр Михед, який нині служить у лавах Збройні сили України. Навіть перебуваючи на фронті, він продовжує писати. Після 24 лютого 2022 року вийшли його книги "Котик, Півник, Шафка" та "Позивний для Йова". Перша розповідає історію двох жінок, які опинилися в окупації на Київщині, і їхніх символічних магічних помічників. Над книгою "Позивний для Йова" письменник працював протягом 13 місяців повномасштабної війни. Видання містить чотири глибокі розмови, зокрема бесіду з його мамою, літературознавицею Тетяною Михед.

Олександр Буліч

Свою історію війни проживає і Саша Буль (Олександр Буліч – український музикант і автор роману "Плющ". У березні 2022 року він мобілізувався до війська. Його роман виявився пророчим: події книги дивним чином перегукуються з реальністю, яку автор пережив на фронті. Він зустрічав людей із такими ж іменами, як персонажі твору, а місце завершення роману стало символічним завершенням одного з етапів його власного бойового шляху.

Віталій Запека

Не менш показовою є історія Віталій Запека – письменника і добровольця, який ще з 2015 по 2018 рік брав участь у бойових діях. У день початку повномасштабного вторгнення він завершив тур презентацій своєї книги «Полінка» і того ж дня пішов до військкомату. Саме в окопах він створював нові тексти, які згодом перетворилися на книги. Загалом Запека написав і видав п’ять творів під час війни і продовжує працювати над новими. Його роман «Полінка» отримав престижну премію імені Всеволода Нестайка, а також був перекладений у Великобританії, нині його перекладають у Грузії та Азербайджані. Минулого року світ побачив ще один його роман — «Бабах на всю голову», який розповідає про перші дні великої війни.

Артем Чех

Ще одним голосом фронту став Артем Чех – письменник і журналіст, який воював на Донбасі у 2015-2016 роках і знову повернувся до війська після початку повномасштабного вторгнення. Він є автором понад 15 книг, серед яких роман "Хто ти такий?" отримав звання "Книга року" за версією BBC Україна у 2021 році. Ця автобіографічна історія стала основою для фільму "Я і Фелікс". Попри службу, письменник уже завершив новий роман, підтверджуючи, що творчість для нього – не менш важлива форма боротьби.

Валерій Пузік

Валерій Пузік – український письменник і військовослужбовець, автор книг "Безодні пси", "Моноліт", "Метелик і танк" та інших. Під час повномасштабного вторгнення він написав збірку есеїв "З любов’ю — тато!", яка стала емоційним посланням батька до сина.

Пузік воював на Донбасі у складі добровольчого корпусу, а з 2022 року служить у Збройних силах України. Окрім письменництва, він створює картини на ящиках від боєприпасів і продає їх, щоб допомогти армії.

Максим Кривцов

Поет і фотограф Максим Кривцов долучився до війська ще у 2014 році. Після початку повномасштабної війни він знову повернувся на фронт.

7 січня 2023 року Максим загинув. Його книга "Вірші з бійниці" стала символом сучасної військової поезії. Після новини про смерть автора перший наклад розкупили всього за кілька годин, що стало свідченням сили його слова.

Ярина Чорногуз

Ярина Чорногуз – морська піхотинка, розвідниця і поетеса. Спочатку вона була парамедикинею, а згодом стала військовослужбовицею.

Вона видала збірки "Як вигинається воєнне коло" та "[dasein: оборона присутності]". Її поезія – це роздуми про війну, втрати і внутрішню боротьбу людини. Вірші Ярини народжуються безпосередньо на фронті і передають емоції війни без прикрас.

Олександр Терен

Олександр Терен до війни працював баристою і мріяв стати дизайнером. Після початку повномасштабного вторгнення він добровільно пішов на фронт.

Під час боїв на Харківщині він втратив обидві ноги. Після цього написав автобіографічний роман «Історія впертого чоловіка», у якому розповів про службу, поранення і відновлення.

Павло Вишебаба

Павло Вишебаба – екоактивіст і поет, який також служить у ЗСУ. Його книга "Тільки не пиши мені про війну" стала глибоким особистим переживанням війни.

Поезію він присвятив своїй доньці, яка через війну перебуває за кордоном. Його твори – це спроба осмислити війну і зберегти людяність у найскладніші часи.

Артем Чапай

Артем Чапай – письменник і перекладач, автор книг "The Ukraine", "Червона зона", "Тато в декреті". З перших днів війни він добровільно вступив до лав ЗСУ.

Навіть під час служби він продовжує писати і вести щоденник війни, фіксуючи події для майбутніх поколінь.

Ці автори сьогодні воюють не лише зброєю, а й словом. Їхні тексти – це жива хроніка війни, написана не зі сторони, а зсередини. Вони доводять: навіть у найтемніші часи українська культура продовжує жити, боротися і перемагати.

Також дізнайтеся більше про те, як KRYLATA шокувала фанів, що піде на військовий вишкіл після Нацвідбору.

• Теги:
• Війна
• Література
• Культура
• Популярне
• Цікавинки