Чимало людей хоча б раз стикалися з панічними атаками, раптово відчуваючи страх, розгубленість та не розуміння, що ж робити. Це не звичайне погіршення настрою, а панічні атаки. Що робити у таких ситуаціях і як запобігти цьому стану – читайте далі.
Глава МОЗ Уляна Супрун продовжує розповідати про важливу та корисну інформацію для українців. Цього разу міністр поділилась поясненнями на своєму профілі в соцмережі Facebook щодо панічних атак.
І ще: Найсексуальніші жінки за знаком Зодіаку
"Панічні атаки характеризують як відчуття раптової та інтенсивної тривоги і страху. Зазвичай вона також має фізичні симптоми: тремтіння, дезорієнтацію в просторі, нудоту, пришвидшене та нерегулярне серцебиття, сухість у роті, задишку, різке спітніння та запаморочення. Ці симптоми не становлять значної небезпеки для людини, втім сильно лякають", – пояснила вона.
Відзначимо, що починається все раптово, після чого за 10 хвилин сягає кульмінації і десь за півгодини закінчується.
Що відбувається під час панічних атак? У цей час тіло готується до небезпеки, активізується симпатична нервова система. Однак мозок повинен надіслати сигнал, що все в порядку, щоб повернути самопочуття до норми. Коли цього не трапляється, організм продовжує вмикати і вимикати процеси, ніби за небезпеки. Дуже збуджуються глибинні ділянки мозку, які впливають на стан страху або затишку. Тому може виникати відчуття, що людина ось-ось помре.
Варто розуміти, що є неочікувані та очікувані панічні атаки. Останні можуть траплятись у певних місцях, які їх провокують, приміром, закритих приміщеннях, транспорті.
"До панічних атак найбільше схильні люди, що пережили колись травматичний досвід. Їхня амигдала ще довгий час буде надто чутлива. Також високі ризики переживати такий стан мають люди, чиї рідні страждали на панічні атаки, чия робота передбачає стресові ситуації, люди, які в дитинстві зазнавали насильства чи пережили докорінні зміни в житті", – пояснила Супрун.
Читайте також: Як позбутись наслідків сидячого способу життя