Щодня українська мова розвивається та збагачується. Кожний історичний етап несе зміни у наш словниковий запас, а люди постійно видумують нові слова і започатковують їх у мовлення українців. Пригадуємо, кому ми повинні бути вдячні за цілком звичні сьогодні для нас слова.
Так, Леся Українка була не єдина письменниця, яка принесла українцям нові слова, пише Радіо Максимум з посиланням на Інститут Просвіти.
Читайте також: Як війна принесла новий жаргон та неологізми в мовлення українців
Якщо починати з найдавнішого, то беремо досліджувати "Енеїду". Там зустрічаємо такі слова, як "несамовитий", "угамуватися", які Іван Котляревський вигадав і застосував вперше. Тож, своїй "невгамовності" нищити ворога завдячуємо Котляревському.
Наш великий Тарас Шевченко створив слова "високочолий", "вогняний", "мордуватися", "почимчикувати" і також "фортеця", якою ми часто йменуємо тепер незламний Бахмут.
Іван Нечуй-Левицький є автором лексем "самосвідомість" та "світогляд". Також він придумав і такі слова: "стосунок", "перепона", "квітник", "вигукування", "сміливість". Тому пам'ятайте, що Україна смілива завдяки ЗСУ, своєму народові й авжеж Іванові Нечую-Левицькому.
А свою Мрію Ан-225 ми обов'язково невдовзі відбудуємо, а за назву нашого прекрасного літака дякуємо Михайлові Старицькому. Адже саме він створив таке слово, як"мрія", але не тільки. Бо ще і"майбутнє", "байдужість", "завзяття", "темрява", "пестливий" і навіть "привабливий". У Інституті Просвіти додають, що слово "мрія" походить від "мріти", що означає "ледь виднітися, бовваніти".
Іменник "привид" з'явився в збірці "Зів'яле листя" Івана Франка. За "привида Києва" ми ще помстимося нашому ворогу, а за слово – ґречно дякуємо "українському каменяреві". Письменник також є автором слів "отвір" та "чинник", стверджують в Інституті Просвіти.
Григорій Квітка-Основ'яненко спромігся збагатити українську словесність такими словами, як "буденний" і... "перемагати". Знав, що придумати шановний пан Григорій, бо саме з його словом на вустах щодня моляться українці. Також є інформація, що таке важливе і пророче слово, як "переможець" вперше застосувала Олена Пчілка. Це не все: ще такі промовисті слова, як "мистецтво", "променистий", "палкий" та "нестяма". Зналася жінка на словесних любощах.
Втім це далеко не все, що подарувала Олена Пчілка українській мові та нащадкам України. Письменниця народила свою доньку, а та блискуче продовжила справу мами. Відтак Леся Українка застосувала такі слова-неологізми на той час, як "провесна" та "промінь". Дякуємо, пані Лесю, провесна цього року як ніяк особлива, після холодної та знеструмленої зими.
Повертаємося до чоловіків, до прикладу, Леонід Глібов увів такі мовні одиниці, як "бурмотати", "пожовкнути", "соромно". Останнє слово, це те, що мали б відчувати наші вороги, втім їм цього не дано. Брак якийсь, мабуть, стався під час створення людства. Але ми це виправимо, ЗСУ працює.
1904 року "батько українського тіловиховання" професор Боберський випустив працю "Забави й ігри рухові", де з'являються терміни копаний м'яч (футбол), кошиківка (баскетбол), стусан (бокс), наколесництво (велоспорт), відбиванка (волейбол), пориванка (гандбол) та багато інших", – пише Інститут Просвіти.
Досліджуємо рідну мову, бо вона наша, прекрасна, і того варта.
Матеріал підготувала Тетяна Жидак
Це цікаво: "Врага не буде, супостата" – 10 цікавих слів від Тараса Шевченка