Ведучий Сергій Притула назвав захопливі фільми, які варто подивитись на карантині. У ТОП шоумена ввійшли кінострічки різних жанрів, які вас точно зацікавлять. Не сумнівайтесь: у цій добірці ви точно знайдете щось новеньке.
Наводимо коментарі Притули без суттєвих змін, аби зберегти його оригінальний стиль. Попередня добірка рекомендацій ведучого тут.
Фільм Алехандро Гонсалеса Іньярріту отримав дві номінації на Оскар, а також приз за кращу акторську роль Каннського кінофестивалю, чим ще раз підтвердив аксіому, що Хав'єр Бардем – красунчик. Власне, присутність Хав'єра у кадрі вже причина подивитись стрічку. Проте, я рекомендую цей фільм не тільки тому, що там є Бардем, а тому, що такий фільм треба дивитись саме в ті моменти, коли вам здається, що все погано.
І от коли ви його подивитесь, то прийде усвідомлення, що не все у вашому житті так погано, як вам здавалось. Принаймні на тлі життя героя Бардема, який мешкає у Барселоні та щодня переконується, що життя це не чергування білих та чорних смуг, а одна суцільна чорна автострада.
Іньярріту навіть у назві фільму натякнув на те, що буде всередині, спотворивши англійське слово Beautiful на Biutiful, що можна перекласти як "прикрасно". Словом, рекомендую подивитися цей фільм принаймні для того, щоб менше нарікати на життя.
Іноді одна фотографія стає причиною для низки журналістських розслідувань та навіть зйомок повнометражного фільму. Після висадки в Нормандії в 1944 році американські вояки зробили кадр, який потрапив у пресу з підписом "Полон японця у німецькій уніформі". Потім виявиться, що на фото не японець, а кореєць.
Відтак, постане логічне запитання: а що, власне, робить кореєць у складі військ Вермахту в Нормандії? Поясненню цього цікавого факту й присвячений цей фільм.
Стрічка цікава тим, що допоможе глядачеві глибше зрозуміти природу японсько-корейських стосунків. А там, повірте, дуже моцні паралелі з українсько-російськими. Також фільм покаже, як знецінюється людське життя, коли світ сходить з розуму.
"Мій шлях" – це, звичайно, не "Дюнкерк", не "Врятувати рядового Раяна" і не "1917", але як на бюджет у 30 млн доларів досить сильний в контексті батальних сцен. Та й сценарій розписаний так, що під час кожного нового повороту ти щиро співчуваєш герою. Ну і ще: коли ти дивишся фільм 2011 року, то розумієш, як і чому корейська кіноіндустрія нагнула Голлівуд у 2020-му фільмом "Паразити". Вони еволюціонують, мінімальними бюджетами та цікавими ідеями доходячи до Оскара.
Ну і трошки свіжини. "Банкір" вийшов в американський прокат в березні цього року, а в нас мав би з'явитись десь зараз, якби не карантин. Гірше, ніж бути чорним в Штатах 50-х роках минулого століття, то це хіба що було бути радянським колгоспником у ті часи (афроамериканцям хоча б паспорти видавали!). У принципі, це не перший фільм, присвячений такому огидному явищу, як дискримінація за расовою ознакою. Але "Банкір" – це дискримінація крізь конкретну призму.
Фільм розказує про те, як чорношкірі примудрилися займатись бізнесом за умов расової сегрегації, коли за Конституцією ти нібито маєш рівні права з усіма, але насправді – ні. У фільмі є дуже крута фраза головного героя під час судового засідання: "Чому ви відрізаєте цілу расу від досягнення американської мрії?".
До біса крутий акторський каст, у якому, крім Семюела Л. Джексона, який також є співпродюсером фільму, по-новому засяяв Ентоні Макі. Раніше він мав купу другорядних ролей, а зараз отримав головну і не підвів. Цікаво спостерігати за роботою Ніколаса Голта. Я думаю, ви звертали увагу на цього парубка в четвертій частині "Шаленого Макса" або ж у фільмі "Тепло наших тіл".
Фільм з Ніколасом Голтом та Терезою Палмер. Якщо ви ще не бачили цей фільм, то обов'язково подивіться!
Якщо ви сперечаєтесь зі своєю половинкою, що хтось хоче подивитись кіно про любов, а хтось – про зомбаків, то тут ви вгадаєте обоє. Ба більше, це ще й комедія.
Звичайно, цей фільм не поставиш у ряд з класичними блокбастерами про зомбі, але в тому і весь прикол. Я ржав увесь фільм безперестанку, починаючи з діалогу головного героя-зомбі зі своїм другом-зомбі та закінчуючи фактом, що зомбак залицяється до дівчини, хлопцем якої він перед тим пообідав. На цьому спойлери закінчились. Якщо поржати і подивитись такий фільм, над яким не треба сильно задуматись, то це – "Тепло наших тіл".
Закрити п'ятірочку фільмів я хотів би мультфільмом. З 1989 по 2014 рік Україна спільно з Росією проводила фестиваль анімаційних фільмів "Крок". Далі Раша перетворилась на Мордор та проводить цей фест самостійно. Проте, задовго до війни – ще в 1995 році – у рамках цього фестивалю відбувся показ фільму "ГаГарін", який отримав премію в категорії фільми до 5 хвилин. Того ж року мультик отримав золоту пальмову гілляку Каннського кінофестивалю, а в 1996-му був номінований на Оскар.
Я зустрічав не так багато анімаційних фільмів, які б мали скільки титулів та які б заставляли шкіритись на всі 32 протягом 3,5 хвилин перегляду.
Мультик про мрію та заздрість маленької гусені, про її пригоди з абсолютно неочікуваним фіналом. Просто подивіться "ГаГарін" – не пошкодуєте!
Дивіться також блог Притули з дотепними коментарями:
Це цікаво: Захопливі фільми про справжню самоізоляцію