Засновник компанії Miniwiz і експерт з утилізації Артур Хуанг вважає, що біорозкладаний пластик насправді може бути небезпечнішим для навколишнього середовища, ніж звичайний. Розповідаємо, чому в нього виникло таке припущення.
За словами Хуанга, біопластмаса при компостуванні завдає шкоди природі, окислюючи ґрунт і воду.
І ще: Науковці заявили, що на Землі не залишилося місць з чистим повітрям
Якщо ми використовуємо біопластик так само, як і звичайну пластмасу, то він так само погано впливає [на навколишнє середовище], якщо не гірше, – упевнений Артур Хуанг.
Найпоширеніший тип біопластику створюється з полімолочної кислоти. Вона створюється з ферментованого крохмалю, який отримують з кукурудзи, картоплі, цукрового очерету або навіть морських водоростей. Хуанг говорить про те, що такий тип пластику насправді не можна вважати біорозкладаним, тому що в нормальних умовах він руйнується так само, як і звичайний. Він піддається тільки компостуванню.
Протягом декількох місяців біопластик під впливом мікроорганізмів розкладається на біомасу і газ, підвищуючи при цьому кислотність ґрунту.
Це як скинути багато апельсинового соку в океан або гирло річки, – порівнює процес Хуанг.
Також він вважає, що для екосистеми біопластик значно шкідливіший. Це пояснюється тим, що звичайний пластик не взаємодіє з навколишнім середовищем, а також ніяк на нього не впливає. За словами Хуанга, він, здебільшого, – естетична проблема, натомість біорозкладаний пластик завдає фізичної шкоди ґрунту.
Ще у 2015 році ООН висловила побоювання, що люди будуть менше піклуватися про перероблення, якщо будуть думати, що пластик, який вони використовують, – нешкідливий і безпечний.
Однак точку зору Хуанга поділяють не всі. Архітектор Артур Маму-Мані каже, що низка експериментів з вирощування салату в компості спростувала теорію про те, що компостування підвищує кислотність. Її рівень в ґрунті була у межах норми. Хуанг наполягає на тому, що замість компостування біопластик необхідно переробляти.
Читайте також: Вперше у світі створили еко-сигарети