Ми зауважили, що дуже велика кількість людей читає лише заголовки новин, чого їм буцімто достатньо для того, щоб знати, що відбувається у світі. Науковці вирішили провести експеримент, результати якого дали цікаву характеристику тим, хто ніколи не читає статті повністю. Ви будете вражені!
Під час свого експерименту співробітники Йоркського коледжу в штаті Пенсильванія набрали 1000 учасників і розділили їх на три групи. Першу групу з 320 учасників попросили прочитати повну статтю з The Washington Post про генетично модифіковані продукти, друга (319 учасників) отримала новинну стрічку в Facebook з чотирма різними попередніми фрагментами статей, а третя група учасників (351 особа) взагалі не отримала інформації.
І ще: 5 ознак того, що про вас хтось постійно думає
Потім дослідники перевірили знання учасників і поставили їм шість питань про генетично модифіковані продукти. Хороша новина – навіть фрагмент статті зробив позитивний вплив: ті люди, які цілком прочитували статтю, в середньому показали найкращий результат; люди, які читали тільки фрагмент, правильно відповіли лише на одне питання більше, ніж контрольна група.
Ми виявили, що новинна стрічка Facebook з її короткими фрагментами статей надає достатньо інформації для навчання. Це саме по собі може вважатися важливим і позитивним висновком: у відносно новий спосіб отримання інформації користувачі Facebook вчаться, просто переглядаючи новинну стрічку, – пишуть автори.
Однак, крім деяких плюсів, дослідники виявили і негативний момент: з'ясувалося, що люди, які читають лише фрагмент, були впевнені, що знають значно більше, ніж насправді. Автори прийшли до висновку, що така група була надто впевнена у своїй здатності відповідати на питання.
Надмірна впевненість особливо поширена серед респондентів, які були емоційно залучені в історію. Вони не звертали увагу на явну обмеженість набутих знань, для них позитивні почуття, пов'язані зі знанням чогось, ймовірно, настільки ж важливі і цінні, як саме знання, зазначають дослідники.
Важливо кількісно визначити, скільки інформації отримано з фрагментів статей і який рівень надмірної впевненості вони викликають. Почуття власної інформованості може безпосередньо впливати на вчинки людини, наприклад, вона з більшою ймовірністю стане політично активною і братиме участь у виборах, – так само як і те, що надмірна впевненість у своїх знаннях може зробити людей більш сприйнятливими до дезінформації.
Наступним кроком досліджень має стати вивчення того, чи можуть емоції пояснити поширення та вплив фейкових новин. Оскільки Facebook все частіше використовують як джерело знань про світ, надмірна самовпевненість аудиторії може створювати проблеми, особливо в епоху фейкових новин, – роблять висновок дослідники.
Читайте також: Жінки чи чоловіки: названо, хто важче переживає розрив стосунків