Японські учені встановили, що фізичний голод тісно пов'язаний з тим же нейробіологічним процесом, який відповідає за цікавість.
У першому експерименті добровольцям показували або фокуси, або фотографії їжі, а потім демонстрували лотерейний барабан. Якщо учасник вигравав приз, йому давали вибір: поїсти або дізнатися секрет фокусу, а якщо людина програвала, то отримувала м'який, але неприємний імпульс струму.
І ще: Фахівці розповіли, як правильно їсти часник, щоб не нашкодити організму
У кінці учасники оцінювали, що було сильніше: цікавість чи почуття голоду, а також вибирали, грати ще раз в лотерею чи ні.
Потім дослідники провели другий експеримент – цього разу цікавість провокувалося інтригуючими питаннями, наприклад: "Єдина їжа, яка ніколи не псується?". Граючи в лотерею, добровольці збільшували свої шанси дізнатися правильну відповідь. Другим варіантом знову була їжа.
Весь цей час вчені сканували мозок учасників і з'ясували, що і під час прийняття рішення, і під час цікавості, і в разі голоду, у людей спостерігалася велика активність у ключовій області мозку, відомої як стріатум. Ця область тісно пов'язана з мотивацією і винагородою.
Крім того, коли людина приймала рішення зіграти в лотерею ще раз, спостерігався великий розрив між стріатумом і сенсомоторною корою. Вчені припускають, що це пов'язано зі зниженням ризику фізичного впливу.
Учені мають намір продовжити свої дослідження і провести низку інших експериментів, щоб довести однакову природу цікавості і голоду.
Читайте також: Як уникнути похмілля після вдалого застілля