Нейрофізіологи з Бернського університету (Швейцарія) провели експерименти з генетично модифікованими мишами і показали зв'язок між зміною навколишньої температури і тривалістю фази швидкого руху очей.
Питання, навіщо людина спить, досі залишається відкритим. Недавні дослідження показали, що повільна і стабільна мозкова і серцево-легенева активність, пов'язана з глибоким сном, оптимальним для роботи лімфатичної системи – унікального мозкового процесу з видалення відходів. Однак вчені зі Швейцарії зосередилися на фазі швидкого сну.
І ще: Як заснути влітку: поради, які допоможуть пережити спекотну ніч
REM-фаза характеризується підвищеною активністю мозку і пов'язана зі сновидіннями. Під час її настання у ссавців швидко рухаються очні яблука, тому вона й отримала відповідну назву. Автори відзначають, що для неї також характерна відсутність контролю температури організму. Такий же ефект не спостерігається у повільній фазі. Принципи цього механізму досі залишалися нез'ясованими.
Учені сфокусувалися на нейронах меланін-концентруючого гормону (melanin-concentrating hormone, MCH). Вони перебувають у гіпоталамусі – зоні мозку, яка бере участь в регуляції фази швидкого руху очей. Як часто буває в таких дослідженнях, автори вивели генетично модифікованих мишей, у яких за допомогою методів оптогенетики могли регулювати роботу рецепторів MCH-нейронів.
Досліди на контрольних гризунах показали, що REM-фаза продовжувалася при підвищенні температури в рамках розкиду комфортних значень в порівнянні зі зниженням. Тій же процедурі біологи піддали мишей, у яких "відключили" MCH-нейрони. У тих ніякого коливання тривалості REM-фази в залежності від температури не спостерігалося. Зміни не відбувалися навіть в разі повної відсутності сну.
У статті автори пишуть, що отримані дані демонструють небачену раніше роль MCH-нейронів у контролі тривалості фази швидкого руху очей у залежності від температури. Це ж, за словами одного з авторів дослідження Маркуса Шмідта, доводить, що під час сновидінь мозок не здатний контролювати температуру тіла.
Раніше вчені з Університету Сковде проаналізували, яка частина мозку відповідає за генерування почуття гніву у сплячих людей. Вони визначили, що саме права частина лобової частки відповідає за кошмари.
Читайте також: Чи корисно спати вдень: відповідь учених