Науковці розкрили таємницю "крижаного серця" Плутона

Американські астрофізики повідомили, що знамениті рівнини Супутника, де розташоване "серце" Плутона, могли утворитися і набути свою форму навіть у тому випадку, якщо на планету не падав великий астероїд.

Про це йдеться в статті, опублікованій в журналі Nature.

Коли зонд New Horizons в червні минулого року зблизився з Плутоном і його супутниками, першою і найбільш незвичайною рисою його поверхні стало знамените "серце" – рівнини Супутника, пофарбовані в світліший тон, ніж решта поверхні карликової планети.

Ця форма рельєфу, як свідчать дані з зонду New Horizons, виникла в далекому минулому Плутона внаслідок падіння великого астероїда, чий діаметр, швидше за все, перевищував 200 кілометрів. У результаті цього катаклізму на поверхні Плутона залишилася вм'ятина глибиною приблизно 4-5 кілометрів, яка сильно змінила клімат планети і поступово заповнилася азотним та вуглекислотним льодом.

Згодом в цій ямі накопичилося так багато льоду, що він почав тягнути планету вниз, і рівнини Супутника, які раніше перебували поблизу полюсів Плутона, зрушилися в бік екватора.

Як заявив Дуглас Гемілтон (Douglas Hamilton) з університету Меріленда в Коледж-Парку (США), спираючись на створені ним математичні моделі клімату і надр карликової планети, перший етап цього процесу – падіння астероїда – не обов'язковий для формування рівнин Супутника в їхньому нинішньому вигляді.

За словами вченого, його розрахунки показують, що "крижане серце" могло сформуватися в ранні роки існування Плутона, коли карликова планета оберталася досить швидко. Воно виникло поблизу полюсів Плутона завдяки суворому клімату і нахилу осі його обертання на 120 градусів, що фактично змусило Плутон обертатися на боці.

Через різкі перепади температур і нахилу осі, як розповідає вчений, найбільш холодними місцями на планеті парадоксальним чином будуть не полюси, а вузькі смужки в помірних широтах на 30-40 градусів від північної і південної широти.

Згодом тут виникли великі льодовики, що зробило ці регіони ще більш холодними, оскільки вони відбивали світло сильніше, ніж інші ділянки поверхні Плутона.

Це прискорило накопичення льоду і призвело до того, що через кілька сотень мільйонів років його кількість перевищила якусь критичну точку і майбутнє "серце" Плутона продавило його кору, сформувавши глибокий кратер. Це знизило температуру повітря і змусило лід накопичуватися ще швидше, що породило позитивну гравітаційну аномалію, відкриту зондом New Horizons.

У результаті, як і у випадку з "астероїдною" гіпотезою народження рівнин Супутника, вісь обертання Плутона стала зміщуватися, і майбутнє серце Плутона переїхало ближче до екватора і повернулося в бік Харона.

Тут, як передбачає теорія Гемілтона, воно почало поступово випаровуватися, сліди чого, як стверджує планетолог, можна побачити на знімках з New Horizons.

Читайте також: Вчені виявили неймовірну знахідку під поверхнею Плутона

• Теги:
• Наука
• Космос