Тренування, побудовані на принципах покарання та негативного закріплення рефлексу, можуть мати довгострокові негативні наслідки для психічного стану собаки. Саме тому вчені не рекомендують кричати на своїх чотирилапих улюбленців!
У новому дослідженні вчені продемонстрували довготривалий ефект, який крик може мати на собаку. За словами дослідників, господар ні в якому разі не повинен кричати на вихованця або застосовувати до нього фізичне покарання для дресирування.
І ще: Ось чому науковці рекомендують завести собаку
Команда дослідників на чолі з біологом Ганною Катариною Вієйрою ді Кастро з Університету Порту (Португалія) довела, що тренування, побудовані на принципах покарання та негативного закріплення рефлексу, можуть мати довгострокові негативні наслідки для психічного стану собаки.
Наші результати показують, що собаки-компаньйони, навчені з використанням аверсивних методів, були менш психічно благополучні у порівнянні з собаками-компаньйонами, яких навчали за допомогою методу нагород, – пояснили дослідники.
Дослідники спостерігали за 92 собаками з дресирувальних центрів міста Порту. 42 собак з трьох шкіл навчали за допомогою методу нагород (частувань або ігор). Навчання інших 50 було побудовано на принципі негативного закріплення рефлексу – на собак кричали і карали фізично.
Кожну собаку знімали на відео протягом перших 15 хвилин трьох тренувальних сесій. Крім того, вчені відбирали зразки слини тварин, щоб оцінити рівень стресу, отриманого від тренування. Зразки бралися у кожної собаки відразу після тренування і в домашніх умовах. Дослідників цікавив рівень гормону стресу кортизолу в слині.
Учені також проаналізували поведінку собак під час тренувань: вони шукали такі прояви стресової поведінки, як позіхання, облизування губ, підняття лап і гавкання.
Як і очікувалося, собаки, яких навчали аверсивними методами, проявляли більше ознак стресової поведінки, а рівень кортизолу в їхній слині після тренування був значно вищим, ніж у тих вихованців, яких навчали методом нагород.
Учені також спробували оцінити довгострокові наслідки цього стресу. Через місяць після першого етапу дослідження команда намагалася навчити собак асоціювати миску, розташовану в одному кінці кімнати, з ковбасною закускою. У мисці на одній стороні завжди було частування, а решта постійно була порожня. При цьому обидві посудини натирали ковбасою, щоб запах не видавав потрібну миску.
Коли собаки виконували завдання успішно, вчені переставляли миски в інші місця і спостерігали, як швидко тварини підійдуть до них у пошуках частування. Вважається, що якщо собака буде шукати їжу повільно і неохоче, вона більш песимістично налаштована щодо вмісту миски.
Експеримент показав, що собаки, навчені методом покарань, завжди повільніше наближалися до миски. Цікаво й те, що навчені методом нагород собаки швидше здогадалися, що наявність закуски залежить від розташування миски.
Читайте також: Балет з собаками: ці фото однозначно змусять вас усміхнутися