Вчені з Інституту Альфреда Вегенера (Німеччина) спільно з колегами з Копенгагена (Данія) і Цюриха (Швейцарія) вивчили зразки породи, отримані на східному узбережжі Охотського моря.
У них були виявили сліди рослин, які виявилися на кілька тисяч років старшими за основну масу зелені. Це означало, що стародавні рослини зберігалися в мерзлоті, яка чомусь розтанула, а потім вони знову замерзли разом з новим рослинним покривом.
І ще: Українка переконала McDonald's давати каву у власні горнята
Дослідники знайшли рішення цієї головоломки, подивившись на зміни рівня моря після останнього льодовикового періоду. Близько 11 500 і 14 600 років тому особливо інтенсивне танення льодовиків призвело до так званих імпульсів талої води, і щоразу рівень моря піднімався на 20 метрів протягом декількох століть.
Учені припускають, що це явище призвело до серйозної ерозії узбережжя вічної мерзлоти в Охотському морі і в північній частині Тихого океану. Подібне явище відбувається в Арктиці сьогодні. Цей процес дозволяє великій кількості рослинних решток, накопичених за кількох тисяч років, потрапити в океан, де частина з них завдяки бактеріям бере участь у виробленні вуглекислого газу.
Щоб визначити, чи дійсно ерозія вічної мерзлоти в минулому могла бути ключовим фактором збільшення концентрації вуглекислого газу, вчені побудували модель глобального вуглецевого циклу: кругообігу вуглецевмісних сполук між атмосферою, океаном і верхніми шарами земної мантії. Оцінивши площу льодовиків, що розтанули, вони отримали дані про ймовірну кількість діоксиду вуглецю, що виділився. Виявилося, що 11 500 і 14 600 років тому його концентрація підвищилася приблизно на 50%, а 16 500 років тому – на чверть.
Читайте також: У Грузії заборонили одноразові поліетиленові пакети