Міфи про День Валентина: чому святий не був покровителем закоханих

Щороку 14-го лютого відзначають День Валентина. Проте в Православній церкві України (ПЦУ) наголошують, що насправді святий Валентин не має стосунку до цієї поширеної традиції та не є покровителем закоханих, як заведено вважати.

Останніми роками українці активно відзначають День Валентина: купують і вручають один одному подарунки або ж "валентинки", прикрашають громадські заклади червоною і рожевою атрибутикою. Однак це – чиста комерція, а от релігійного підґрунтя для святкування насправді немає.

Це цікаво: Привітання з Днем святого Валентина 2022

У ПЦУ акцентують, що церква вшановує кілька святих з ім'ям Валентин. Ймовірно, що святий, який згадується у масовій культурі 14-го лютого, відомий у церковному календарі як святий Валентин Інтерамський (Італійський). Він жив в італійському місті Терні у III столітті та був страчений 269 року.

Всі святі, що звершили свій подвиг до 1054 року в Західній Європі, тобто до розділення на Західну і Східну Церкву, – це шановані православні святі. Тому пам'ять святого Валентина відзначається і в католицькій, і в православній традиції, однак у різні дати: католики згадують його 14-го лютого (однак не у загальному календарі, де цього дня вшановуються святі Кирил і Мефодій, а у "Римському мартиролозі", де вказані місцеві дні пам'яті); православні – 12-го серпня.

До того ж свято, яке заведено відзначати 14-го лютого як день закоханих, насправді не відповідає фактам з реального життя святого Валентина. Відповідно до однієї із найпопулярніших легенд, святий Валентин "вінчав закохані пари попри заборону жорстокого імператора Клавдія II". Нібито правитель вважав, що чоловіки, які не мають дружин та дітей, будуть кращими воїнами.

Однак ця легенда містить значну помилку в хронології подій, адже за часів життя святого Валентина у III столітті ще не існувало особливого обряду церковного вінчання. Церква вважала законним той шлюб, що укладався відповідно до громадянських законів і який закріплювався християнами через спільне причастя та оголошення перед членами громади.

Варто також зауважити, що Папа Геласій канонізував святого Валентина у 496 році та присвятив йому день пам'яті 14-го лютого. Ймовірно, це було зроблено задля того, аби витіснити язичницьке святкування, яке відзначалось у Римі у ті часи та супроводжувалось жертвоприношеннями на честь плідності та материнства. Тож масова культура, власне, поєднала вшанування пам'яті християнського святого із язичницькими мотивами, що були поширені раніше, а згодом перетворила це ще й на комерцію, спонукаючи купувати подарунки.

"Ми закликаємо присвячувати правдивій Любові кожен день, виявляючи її до ближніх у своїх благих справах, замість того, щоби дарувати символічні матеріальні подарунки один раз у році. Апостол Павло у Першому посланні до коринфян каже: "Любов ніколи не минає, хоч і пророцтва скінчаться, і мови замовкнуть, і знання зникне" (1 Кор. 13: 8). Тож долучімося до цієї Любові й ми, не чекаючи "особливих" дат у календарі, встановлених із сумнівних причин", – підсумували в ПЦУ.

Читайте також: Гарні листівки і відкритки з Днем закоханих

• Теги:
• Суспільство
• День Святого Валентина
• Релігія