Коли робота стає всією особистістю: чому небезпечно жити лише кар’єрою

"Я юрист", "я працюю у фінансах", "я журналістка" – саме так ми часто представляємо себе, коли нас запитують про життя. Любити свою професію та пишатися кар’єрою абсолютно нормально. Проблеми починаються тоді, коли робота поступово стає єдиною відповіддю на питання "Хто я?".

Уявіть ситуацію: вас знайомлять із новою людиною, і перше запитання – "Чим займаєшся?". Здавалося б, нічого незвичайного. Але для багатьох відповідь на нього давно перетворилася на короткий опис усієї особистості, повідомляє Радіо МАКСИМУМ з посиланням на Liza.ua.

Читайте також: На що люди найчастіше витрачають гроші імпульсивно

Кар’єра справді може давати відчуття сенсу, впевненості у власних силах, розвитку та приналежності до певного професійного кола. Але робота має бути частиною особистості, а не замінювати її повністю.

Коли самооцінка починає залежати від посади, зарплати, кількості виконаних завдань або професійних перемог, будь-яка невдача може сприйматися значно болючіше.

Провал на роботі починає здаватися особистою поразкою

Уявімо, що ви втратили клієнта, не отримали бажану посаду або провалили важливий проєкт. Якщо професія – лише одна з частин вашого життя, це неприємно, але не руйнує уявлення про себе.

Інша ситуація, коли людина звикла думати про себе виключно як про "успішного спеціаліста". Тоді робоча помилка легко перетворюється на думку: "Я недостатньо хороша".

Дослідження самоскладності показують, що люди, які мають кілька важливих і частково незалежних сфер життя, можуть бути стійкішими до стресу. Зокрема, така різноманітність ідентичності пов’язана з меншою вразливістю до депресивних проявів, суб’єктивного стресу та фізичних симптомів після складних подій.

Втрата роботи може перетворитися на кризу

Залишитися без роботи – це завжди непросто. Зникає частина доходу, доводиться знову шукати вакансії, ходити на співбесіди та звикати до невизначеності.

Але якщо людина ще й повністю ототожнює себе зі своєю професією, ситуація стає складнішою. Разом із посадою вона ніби втрачає частину власного "я".

Саме тому корисно мати сфери життя, які не залежать від конкретної компанії, посади чи зарплати.

Навіть у відпустці хочеться перевірити робочий чат

"Я тільки швиденько відповім" – знайома фраза для тих, хто не вміє повністю перемикатися з роботи.

Коли професійна роль займає надто багато місця, відпочинок може здаватися майже марнуванням часу. Замість того щоб насолоджуватися вихідним, людина перевіряє пошту, відповідає колегам, планує наступний день або подумки повертається до робочих завдань.

Поступово виникає дивна залежність: якщо я нічого не роблю, то ніби нічого не досягаю. А якщо не досягаю – ким я тоді є?

Насправді відпочинок не робить людину менш цінною. Він просто не має нічого доводити.

Інші ролі починають зникати

У кожного з нас набагато більше ролей, ніж просто працівник.

Ми можемо бути друзями, партнерами, дітьми своїх батьків, братами й сестрами, спортсменами, музикантами, волонтерами, мандрівниками, творчими людьми або просто тими, хто любить вечорами дивитися фільми.

Але якщо робота постійно забирає весь час і увагу, інші частини життя поступово відсуваються.

Дослідження також вказують на зв’язок конфлікту між роботою та сімейним життям із депресивними симптомами, вигоранням і психологічним дистресом.

Тому власну ідентичність можна уявити як сад. Якщо постійно поливати лише одну квітку, інші рано чи пізно почнуть в’янути.

Стосунки можуть почати здаватися "непродуктивними"

Ще одна пастка – оцінювати весь час через продуктивність.

Зустріч із друзями не приносить зарплату. Вечеря з родиною не закриває дедлайн. Прогулянка з коханою людиною не додає рядка до резюме.

Але це зовсім не означає, що такий час витрачений даремно.

Близькі стосунки дають підтримку та відчуття зв’язку, яке не залежить від професійного статусу. А професійні знайомства й нетворкінг, своєю чергою, можуть стати додатковою опорою у кар’єрі.

Тобто зовсім не обов’язково вибирати між роботою та людьми. Важливо лише не дозволяти роботі витіснити все інше.

Що робити?

Відмовлятися від амбіцій чи переставати любити свою професію точно не потрібно.

Натомість варто спробувати розширити відповідь на запитання "Хто я?".

Не лише "я журналістка", а ще й "я подруга", "я донька", "я людина, яка любить танці", "я люблю подорожі", "я вчуся", "я займаюся спортом" або просто "я людина, якій іноді хочеться нічого не робити".

Корисно підтримувати дружбу та захоплення, які не пов’язані з роботою, вчитися чомусь виключно для себе та регулярно залишати час, коли робочі повідомлення можуть почекати.

Кар’єра може бути великою і важливою частиною життя. Але вона не повинна бути всім життям.

Раніше ми розповідали про 6 речей у домі, які варто викинути або замінити просто зараз.

• Теги:
• Популярне
• Цікавинки
• Поради