Зв'язок між тривалістю життя та масою тіла доведений, проте однозначних пояснень – чому людина живе довше, ніж більшість інших ссавців – досі не було.
Генетики з Університету Ньюкасла (Великобританія) звернули увагу на аутофагію – процес "перероблення" лізосомами (внутрішніми органоїдами клітин) внутрішньоклітинного сміття. Сучасні вчені давно зрозуміли, що вона відіграє важливу роль в захисті клітин від стресу. Мається на увазі не психологічний стрес, а накопичення в організмі окислювачів і різних агресивних молекул, що пошкоджують найважливіші компоненти клітин.
І ще: Учені пояснили, чому будильник – справжнє зло
Дослідники вивчили p62, який є одним з "диригентів" аутофагії. Пошкодження цього гена веде до розвитку бічного аміотрофічного склерозу, або "хвороби Хокінга". Спостереження наштовхнули вчених на припущення про те, що ген p62 відіграє важливу роль у виживанні нейронів – клітин мозку. Багато з них "співіснують" з людиною протягом усього її життя.
Дослідники пересадили ген p62 в ДНК мушок і простежили за тим, як змінилася робота клітин живих істот. Виявилося, що p62 є "датчик кисню", а також свого роду "спусковим гачком", що запускає процес "збирання сміття" і його перероблювання всередині лізосом. Генетично модифіковані мушки, яким вводили ген р62, жили довше. У випадку з людиною, на думку вчених, ген ще сильніше реагує на підвищення і зниження концентрації агресивних молекул усередині нейронів. Останнє, за словами дослідників, веде до продовження життя людини.
Читайте також: Названо найкращий вид транспорту для добирання на роботу