26 квітня 1986 року сталася аварія на ЧАЕС. Успішні міста Чорнобиль та Прип'ять, а разом з ними десятки прилеглих сіл у радіусі 30 кілометрів – спустіли. Ця "мертва зона" тривалий час лякала українців, але зараз вона стала популярним туристичним місцем. Ми переконалися в цьому на власному досвіді.
Екскурсія у Чорнобиль змінить вашу думку про зону відчуження. Якщо ви уявляли собі "мертву" територію – то вас здивує, наскільки там буяє життя. І йдеться не лише про природу, а й про людей.
Тут більше: Найпопулярніші міфи про Чорнобиль
Є кілька видів екскурсій у зону відчуження: одно- або кількаденні, "популярними" точками або покинутими селами, з харчуванням і без, дорогі й дешевші. Усе залежить від того, якого "туроператора" ви оберете та що саме ви хочете побачити. У травні 2018 одноденна екскурсія обійшлася нам у 800 гривень. Важливо, що більшість поїздок організовують із Києва, тому, якщо ви, приміром, зі Львова, слід врахувати також вартість дороги до столиці.
Під час екскурсії ми побували в Чорнобилі, Прип'яті та відвідали "Дугу". Повірте, навіть якщо ви сто разів бачили знамените колесо огляду на фото – вживу вас очікують геть інші емоції. Тож коротка відповідь на запитання, чи варто їхати в Чорнобильську зону – так. Чи досить одного дня – швидше, ні, адже ночівля в Чорнобилі, плюс можливість відвідати закинуті села і поспілкуватися із "самоселами" варті того, аби залишитися там довше.
Звісно, ця екскурсія відрізняється від традиційних. При в'їзді/виїзді в зону усі автомобілі та автобуси ретельно перевіряють. Люди теж проходять дозиметричний контроль, і не тільки на КПП "Дитятки", а й при в'їзді/виїзді в 10-кілометрову зону.
Та це не зупиняє туристів: минулого року тут побували понад 60 тисяч осіб.
Як би це банально не звучало, але багато кого сюди тягне після гри в S.T.A.L.K.E.R. Це українська комп'ютерна гра, у якій зображений вигаданий постапокаліптичний всесвіт. Сталкера створили на основі повісті "Пікнік на узбіччі" братів Стругацьких, а також об'єктів з чорнобильської зони. У реалі все не так похмуро, як у грі, але є певні застереження.
Правила, яких потрібно дотримуватися в зоні відчуження:
Річ у тому, що в землі є радіоактивний бруд. Якщо руками не торкатися ґрунту та ходити, не порушуючи маршрутів, то ніякої шкоди здоров'ю не буде. Однак мити руки перед їжею – обов'язково.
Після контрольних пунктів час вирушати на саму екскурсію. Вона займе кілька годин.
Чорнобиль
Ви здивуєтеся, але зараз Чорнобиль – типове українське місто, тільки з хорошими дорогами ;) Тут є магазини, готелі, їдальні. Саме тут живуть працівники, що виводять ЧАЕС з експлуатації, науковці та туристи. При цьому тривалість перебування у Чорнобилі офіційно обмежена 3 місяцями.
Якщо ви їдете в зону, аби побачити місце, де завмер час, частково Чорнобиль ваші очікування не виправдає. А от Прип'ять та інші покинуті села справді зберегли цю атмосферу та артефакти минулого, і вони вражають та лякають водночас.
Радянське "місто мрії" було зведене спеціально для працівників ЧАЕС в кількох кілометрах від станції. 50 тисяч жителів Прип'яті працювали на АЕС, заводі Юпітер, чотирьох будівельних компаніях і в обслуговуванні інфраструктури міста. Але в 1986-му місто спорожніло за одну ніч. Повернутися не дозволили нікому, і тепер тут законсервовано ХХ століття.
Навіть зараз видно, наскільки Прип'ять було прогресивним містом. Супермаркети, 16-поверхівки, школи та заклади культури. Проте розгледіти ці будівлі не так просто. При в'їзді в місто здається, що довкола ліс, а насправді – це дика рослинність ховає бетони.
Одним з головних пунктів екскурсії є ЧАЕС. Ви побачите її на власні очі на відстані кількадесят метрів. На станції досі людно, хоча вона і виведена з експлуатації. Лише нещодавно тут встановили новий саркофаг, висотою 103 метри і довжиною 257 метри. Всередині він може вмістити американську Статую Свободи. Це укриття обійшлося в 1,5 мільярди доларів. Зараз під саркофагом дистанційно працює величезний кран, який розбирає старе укриття, аби воно не завалилося і не спричинило новий вибух.
Поруч зі станцією є канал з водою для охолодження ЧАЕС. Славнозвісних сомів ми в ньому не побачили, хоча риби в ньому й справді дуже багато. Натомість поблизу Рудого лісу ми зустріли косулю: тут водяться й інші дикі тварини, які вільно розгулюють містами та селами.
Найбільше у Прип'яті вражає не станція, а покинутий дитячий садок. Розбиті вікна, розкидані книжки, портрети радянських вождів та інші агітки. Упереміш зі склом, старими меблями валяються запилюжені іграшки, які створюють ідеальну картинку апокаліпсису.
Радіолокаційна станція "Дуга", більш відома, як "Чорнобиль-2" або "Російський Дятел", була надсекретним об'єктом до 1980-х років. Цей об'єкт був створений для попередження ядерної атаки з боку Сполучених Штатів Америки: гігантський радіолокаційний радар мав стежити за стартами міжконтинентальних балістичних ракет.
Висота приймальної антени становить 135 м, ширина – 300 м, висота передавальної – 210 м, а ширина – 85 м. Крім цих антен, в комплекс радіолокаційної станції входять 26 передавачів, кожен з яких розміром з двоповерховий будинок. Цих унікальних систем було всього три в Радянському Союзі. До наших днів збереглася лише чорнобильська "Дуга", і її розміри вражають.
На екскурсію – так, адже значна частина зони вже безпечна. Водночас є кілька місць, які дуже "брудні". Зокрема, йдеться про відстійник ліквідаторської техніки, про підвал лікарні в Прип'яті з одягом пожежників, які ліквідовували наслідки аварії на ЧАЕС, про місця в Рудомі лісі. Утім, це радше винятки, а загалом – радіаційний фон у зоні відчуження у межах норми. Науковці вже обговорюють зміну меж зони та створення на її території біосферного заповідника.
До речі, якщо ви боїтеся відвідати Чорнобиль через страхітливих тварин-мутантів – то дарма. Так, місцеві жителі розповідали про небувалих розмірів рослини та гриби. Ґрунти в Чорнобилі увібрали в себе радіоактивний цезій-137 та стронцій-90, що послужило "добривом" для рослин. Але ніякі "дивні" тварини, про яких іноді пишуть в інтернеті, у Чорнобильській зоні не водяться.
Насправді перемога природи над людською цивілізацією – ще одна причина поїхати на екскурсію. Уже зараз зона відчуження поступово перетворюється на полігон для унікальних наукових досліджень, тут встановлюють сонячні панелі та розвивають туризм. Тож ні, це не мертва зона. І хоча 26 квітня 1986 року о 1:23 ночі сталася страшна катастрофа – майбутнє у Чорнобиля є.
Тетяна Русінкевич, Радіо МАКСИМУМ
Читайте також: Книги про жахливу аварію на Чорнобильській АЕС