Виявляється, бронзові рогаті шоломи, які раніші знайшли у торф'яному болоті в одному маленькому данському містечку Вексо, не належали вікінгам. Їх використали представники іншої цивілізації 3000 років тому.
Як пише Daily Mail, артефакти були випадково знайдені 80 років тому – у 1942 році. Працівник, який працював на недавно відкритій торф'яній ділянці Бронс Мозе біля Вексо (Данія), почув хрускіт під своєю лопатою – він натрапив на два майже однакові рогаті шоломи з бронзи. Знахідка, яку відклали спочатку, як мотлох, виявилася історичною цінністю. Дослідники вважають, що шоломи, ймовірно, були привезені із Сардинії у 900 році до н.е.
І ще: У Туреччині неподалік від популярного туристичного місця виявили синагогу VII століття
Нині шоломи зберігаються у Національному музеї Данії. Кожен з них має своєрідні вигнуті, як у бика, роги та два куполи, зроблені у вигляді очей. Складний стиль головного убору дозволяв прикріплювати до нього пір'я або навіть кінське волосся, щоб надати урочистішого вигляду.
Експерти вважають, що шоломи, найімовірніше, використовували не для битви, а як частину релігійних ритуалів. Коли їх знайшли, один із них лежав на своєрідній підставці – дерев'яній таці з канавкою. Радіовуглецеве датування показало, що дерев'яна підставка відноситься до більш раннього періоду, ніж самі шоломи.
Вважається, що болотиста місцевість Бронс Мозе на західній околиці села Вексо була озером в епоху бронзової доби і продовженням сучасної водойми Løged Sø. У зв'язку з цим виникла версія походження шоломів як дарів для богів.
Нове дослідження очолили археологи з Музею Мосгаарда та Орхуського університету в Данії, які ґрунтували свої висновки на результатах нового радіовуглецевого датування. Автор дослідження помітила чорні сліди на одному з шоломів та датувала його 900 роком до нашої ери – приблизно за 1500 років до прибуття вікінгів до Вексо.
Однією з підказок до розгадування таємниці походження шоломів був ретельно продуманий стиль головних уборів, що відповідає наскальним малюнкам і фігуркам, що належать до того періоду на острові Сардинія. За словами авторів дослідження, на них зазвичай зображені воїни у майже однакових рогатих шоломах. Через цю подібність із сардинськими витворами мистецтва, експерти вважають, що бронзові вироби та знаряддя вивозили торговим шляхом до Скандинавії із Середземномор'я.
На думку команди дослідників, цей торговий шлях проходив навколо узбережжя Атлантичного океану, а не суші через Альпи.
"Ці шоломи – нові ознаки того, що метали продавалися далі, ніж ми думали", – сказала провідна авторка статті, археологиня Хелле Вандкілде з Орхуського університету.
Однак інший експерт, який не брав участі в дослідженні, скептично ставився до передбачуваного вченими торгового маршруту. Нікола Ялонго, археолог з Університету Георга Августа, стверджує, що такий торговий шлях, якби він існував, залишив би подібні шоломи у Бельгії, Франції та Великій Британії.
"Навіть якщо припустити, що мореплавці йшли прямо із Сардинії до Скандинавії, вони повинні були зупинятися шляхом", – зазначив Ялонго.
Читайте також: У США відкрили капсулу часу 1887 року: що всередині