Ідея, що об'єднує книжки цього огляду – історичні події, які чи то вплинули на наше сьогодення, а чи продовжують відчуватися в характері наших стосунків з сучасністю. Саме в літературі ми можемо побачити зв'язок між Конотопською битвою, життям в Австро-Угорській імперії та нинішньою війною на Сході.
(Х.: Фоліо, 2019)
Автор цієї книжки "про чортівню" був першим, хто вивів українську фольклористику на широкий шлях європейської науки. Іван Франко назвав його "феноменально щасливим збирачем усякого етнографічного матеріалу, якому з наших давніших збирачів, мабуть, не дорівняв ні один". Насправді ж Володимир Гнатюк (1871-1926) – видатний фольклорист, етнограф, мовознавець, літературознавець, історик, журналіст, редактор, книговидавець, перекладач, член-кореспондент Петербурзької АН (1902), академік АН України (1924), член Чеського наукового товариства (1905), Празької та Віденської Академії наук.
Про його справді титанічну наукову роботу свідчать близько 300 праць – монографій, статей, рецензій тощо. Зокрема до цього видання увійшли оповідання, зібрані Володимиром Гнатюком і присвячені знадобам до галицько-руської демонології, з яких можна дізнатися про те, чим можна відстрашити чорта, про нечисте місце, як дістати домовика, про вовкулак і відьом, ворожбитів і знахарів, про нечисті гроші й закопані скарби та ін.
Як це працює: 5 мотиваційних книг про досягнення успіху
(К.: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2019)
Це нова – скорочена і доопрацьована – версія відомого роману про битву на Синіх Водах – першу в історії поневолених народів перемогу об'єднаного українсько-литовсько-білоруського війська з татарською ордою, внаслідок якої українські землі здобули незалежність. Сталося це за шість років до переможних походів Тамерлана і за вісімнадцять до Куликовської битви.
За сюжетом, удільний князь Дмитро Боброк опиняється в центрі подій, що, зрештою, призводять до однієї з найбільших битв в історії середньовічної Європи. Вистояти в смертельній боротьбі йому допомагають троє юних відчайдухів. Разом з героями роману читач стане свідком і учасником тих героїчних подій і переконається, що потяг до свободи долає будь-які перепони.
(Х.: Фоліо, 2019)
У цьому романі відомого івано-франківського автора – розповідь про гетьмана Івана Виговського та зраджені надії спадкової української шляхти, яка сподівалася на достойне місце України-Русі в найбільш модерній з тогочасних держав – Речі Посполитій, про роль православної Церкви у тих подіях, про катастрофу, що спіткала Гетьманську державу після переможної Конотопської битви. Як і в попередніх романах Єшкілєва, художню реконструкцію доповнює ретельно вивірена "внутрішня енциклопедія" твору, де зібрані маловідомі, а іноді й замовчувані відомості про Гетьманську добу та дотичні до неї події.
"Нова сила бродила й пінилися, немов молоде вино, народжувала несамовиті надії та авантажні проекти. В місцях темних і секретних нова сила зустрічала стару – сиву і дику, настояну на хмільних медах та відьмацьких варивах. Змішуючись, ці дві утворювали купаж, сповнений енергії, руху, радісної люті та підприємливого божевілля", – Володимир Єшкілєв про Україну середини XVII століття в історичному романі "Унія", першому з трилогії "Прокляті гетьмани".
(Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2019)
До книжкової серії "Writers on Writing", у якій публікується ця автобіографічна книжка сучасного французько-бельгійського класика, видана за підтримки Українського культурного фонду, увійдуть досі не перекладені українською мовою публіцистичні твори та есеїстика всесвітньо відомих авторів й українських письменників. За сюжетом цієї історії, головний герой шукає розгадку генія Шопена. І завдяки багаторічній школі гри на фортепіано та появі у його житті ексцентричної жінки таки знаходить формулу успіху.
Утім, якого саме? І чи лише музиці вчать героя – молодого філософа, який поволі занурюється у світ літератури? " – Мадам Пилінська, – наполягав я, – все ж таки поясніть. – Ходіть до парку і робіть на воді кола: так ви збагнете резонанс. Дивіться на рівну гладеньку поверхню, киньте у неї один пластівець – вода здригнеться. Дослідіть це торкання, його наслідки, час утворення кіл, їх розпливання й зникнення. Не кваптесь. Спостерігайте. Наступної суботи вам знадобиться це для басів – які злітають і змовкають – і для перетворення мелодії на хвилю гармонії. Вчіться бути текучим".
(Л.: Видавництво Старого Лева, 2019)
Це російська поетика (а також стилістика з фонікою і строфікою) в "українському" виконані. Річ у тому, що авторка (до речі, дочка одного із засновників донецької філологічної школи, Михайла Гіршмана) займалася Срібним віком, і це дається взнаки протягом майже всієї збірки. Хоча починається все з Брюсова, який, як мало хто знає, віршував на "дитячі" теми, переносячи метафізику "дорослих" – екзистенціалізм, містика, езотерика – на "колискову" традицію народної пісні. Те саме у Свенцицької.
"А повітря наповнюють іграшки й тіні, / Ця – з ножем, інша – з бритвою, третя – без тями. / Вурдалаки похнюплені сплять на калині. / Що робити їм з нами?" Далі в авторки зазвичай іде Цвєтаєва з її суцільними тире та іншою "срібновіковою" пунктуацією невимовлених емоцій та слів. "З головою – зі страшного холоду, / Із шиєю – з жахливого холоду, / Зі спиною – із жорсткого холоду, / З очима – з безмежного холоду, / З руками м з пекельного холоду, / Із тілом – з неозорого холоду". Ну, і без Єсеніна теж не обійшлося: "На покинутий дім / Обернуся в тривозі. / І лишився мені / Тільки стовп при дорозі".
Ігор Бондар-Терещенко для Радіо МАКСИМУМ
Читайте також: 5 книг про те, як керувати майбутнім