Осінь – мальовнича пора року, листя опадає з дерев, пейзаж поступово змінюється. До вашої уваги красиві цитати, фрази та вислови про осінню пору!
***
З першою осінньою прохолодою життя почнеться спочатку. (Френсіс Скотт Фіцджеральд)
***
Ковтнувши хитко тремтячого вересневого повітря, коротке літо розтануло, – а душа все не хотіла розлучатися з його жалюгідними залишками. Стара майка, джинсові шорти, пляжні сандалі ... (Харукі Муракамі)
***
Жовтень – стрімкий, такий соковитий, такий ароматний у своєму золотисто-червоному сяйві, з ранніми білими заморозками, з яскравим перетворенням листя – це зовсім інша, чарівна пора, останній зухвалий радісний сплеск перед обличчям нової холоднечі. (Джоанн Харріс)
***
– Я не хворий, – сказав полковник. – Просто в жовтні я відчуваю себе так, ніби мої нутрощі гризуть дикі звірі.
(Габріель Гарсіа Маркес)
***
І з кожною осінню я розквітаю знову. (Олександр Пушкін)
І ще: Народні прикмети про осінь: яку погоду віщують прикмети
***
– Жовтень, – з пристрастю в голосі промовив він. – Боже, це мій улюблений місяць, готовий його поїдати, вдихати, втягувати запахи. Ах, цей бунтівний і сумний місяць. Дивись, як від зустрічі з ним зашарілося листя. У жовтні світ охоплений полум'ям...
(Рей Бредбері)
***
Осінь – остання, найчудовіша посмішка року. (Вільям Кален Браянт)
***
Осінь – це друга весна, коли кожен листок – квітка. (Альбер Камю)
***
Листя, як і люди, ще не готові здатися. Вони міцно тримаються за минуле, і нехай не в їх силах залишитися зеленими, клянусь, вони до останнього борються за місце, яке так довго було для них домівкою. (Сесілія Ахерн)
***
Перший подих осені – просто щастя після спекотного і жаркого літа. (Шарлін Харріс)
***
У любові теж є осінь і пізнає її той, хто забув смак поцілунків коханого. (Марк Леві)
***
Добре, що є осінь, вона ніжно та акуратно готує нас до холодів. Улюблена осінь. Час роздумів, рук в кишенях, глінтвейну вечорами та приємної меланхолії... (Ельчин Сафарлі)
***
– Яка яскрава, яка безкомпромісна, прийшла і все з себе скинула.
– Пощастило вам з жінкою.
– Я про осінь.
(Ринат Валіуллін)
***
– ... можливо, в усьому винна осінь; я відчуваю її сильніше, ніж ти. Восени рвуться пакти та все стає недійсним. І людина хоче... Так, чого ж вона хоче?
– Любові.
(Еріх Марія Ремарк)
***
Щороку в тобі щось вмирає, коли з дерев опадає листя, а їх голі гілки беззахисно гойдаються на вітрі в холодному зимовому світлі. Але ти знаєш, що весна обов'язково прийде, так само як ти впевнений, замерзла річка знову звільниться від льоду. Але коли холодні дощі лили не перестаючи та вбивали весну, здавалося ніби ні за що загублене молоде життя. Втім, в ті дні весна зрештою завжди наступала, але було страшно, що вона могла і не прийти... (Ернест Хемінгуей)
***
Небеса прозорі,
Як глибінь ріки.
Падають, як зорі,
З явора листки.
А над полем нитка
Дзвонить як струна,
Зажурилась квітка –
Чує сніг вона.
(Дмитро Павличко)
***
Осінь. Довгі дощі, тумани,
На асфальті вода і бруд.
Одинокі гіганти-крани
Не цікавлять промоклий люд.
Тільки джаз в ресторані гримне,
І кривлюсь я, гидую і п'ю.
Баба-осінь ридає нестримно
У спустошену душу мою.
(Василь Симоненко)
***
Осінній вітре, що могучим стоном
Над лісом стогнеш, мов над сином мати,
Що хмари люто гониш небосклоном,
Мов хочеш зиму, сон і смерть прогнати.
(Іван Франко)
***
Так для сонечка осінь убралася,
мов цариця у свято врочистеє,
все, що є на сім світі найкращого,
все зібрала на пишний убір.
(Леся Українка)
***
Облітають квіти, обриває вітер
Пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
Осінь жовтокоса на баскім коні.
(Володимир Сосюра)
***
Вишиває осінь на канві зеленій
Золоті квітки.
Квіти оживають, і з дерев спадають
Жовті нагідки.
Яблука і груші падають на землю,
Боки, спини б'ють.
Люди їх збирають, у мішки ховають,
Кури їх клюють.
Бавляться дітками, бавляться квітками,
Моляться батьки.
Вишиває осінь на канві зеленій
Золоті квітки.
(Олександр Олесь)
***
Осінь така мила,
Осінь
Славна.
Осінь матусі їсти несе:
борщик у горщику,
кашка у жменьці,
скибка у пазусі,
грушки в хвартушку.
Осінь така мила,
Осінь
Славна.
(Павло Тичина)
***
Сю ніч зорі чомусь колючі,
як налякані їжачки.
Сю ніч сойка кричала з кручі,
сю ніч ворон сказав: «Апчхи!»
Сю ніч квітка питала квітку:
— Що ж це робиться, поясни?
Тільки вчора було ще влітку,
а сьогодні вже восени!
(Ліна Костенко)
***
Уже і вересню кінець,
Настали дні холодні,
До нас, я чула, морозець
Прийде вночі сьогодні.
Впаде на луки, на гаї,
Побілить лист на вишні…
Погасить сонечка мої –
В саду жоржини пишні…
(Марія Познанська)
***
Горіхопад в саду, горіхопад…
Вродилися і повні, і порожні.
А переграть нічого вже не можна,
Бо весни не вертаються назад.
Горіхопад, горіхопад в саду.
І з думою про суще і минуще,
Не відаючи, що там в шкаралущі,
В рядок я перше слово покладу.
(Тамара Коломієць)
До теми: Вірші, прислів'я і народні прикмети про листопад, які варто знати