Стародавні новорічні ритуали в Україні мали зовсім інший вигляд, ніж ми звикли сьогодні. Не було гучного бою курантів, а головним символом свята залишалося Різдво та народження Христа. Наші предки зустрічали Новий рік у традиціях, що передавалися від покоління до покоління, з піснями та обрядами.
Святкові звичаї зимового циклу формувалися століттями, і багато з них українці зберегли й досі. Святкування не обмежувалося одним вечором – воно перепліталося з Різдвом, Щедрим вечором та Маланкою. Саме ці ритуали мали ключове значення для наших пращурів та були наповнені глибоким змістом. Про давні новорічні обряди розповів академік, директор Інституту народознавства НАН України Степан Павлюк. Він наголосив, що більшість традицій передавали “від діда-прадіда”, а частина з них зафіксована ще в XIX столітті. Про це пише Радіо МАКСИМУМ.
Це цікаво: Різдвяний піст 2025: календар харчування по днях та прості пісні рецепти
На відміну від сучасної традиції чекати півночі, у давнину Новий рік зустрічали не за годинником, а в обрядовому ритмі. Найпоширеніший звичай – водіння Маланки. Молодь перевдягалася у фантастичних персонажів, жінок, тварин, ходила гуртами й весело віншувала господарів. В одних регіонах домінували жіночі гурти щедрівників, в інших – дитячі. Такі процесії могли тривати годинами і були справжнім видовищем.
Особливе місце займав обряд посівання – його виконували хлопчики. Дівчат до нього спершу не допускали, пізніше з’явилися змішані гурти. Посівальники бажали господарям багатого врожаю, здоров’я та добробуту, засіваючи хату зерном – символом життя.
Попри розваги, центральним сенсом зимових свят залишалося вшанування народженого Христа. Спочатку люди збиралися на спільну вечерю щедрого вечора, а вже потім ішли вітати родичів та сусідів. Атмосфера була затишною, родинною та сповненою духовності.
Цікаво, що традиція прикрашати ялинку з’явилася в Україні порівняно пізно – лише на початку ХХ століття. До того головним атрибутом свят був дідух, а дерево лише доповнювало оселю й не мало такого значення, як сьогодні.
У ХХ столітті частина традицій зазнала трансформацій. Радянська влада популяризувала Новий рік з опівнічними курантами й феєрверками, намагаючись відвернути увагу людей від Різдва. Водночас справжні українські звичаї не зникли – вони існують і нині, відтворюються на фестивалях, в громадах і родинах.
Українське святкування Нового року завжди було різноманітним – десь співали колядки, десь водили Маланку, а іноді це поєднувалося у барвисту фольклорну феєрію.
Також дізнайтеся 5 рецептів випічки, без яких не відчувається Різдво.