Дехто з нас бреше просто так, без будь-якої мети. І це дратує оточуючих. Клінічний психолог Девід Лей працює з патологічними брехунами, і йому вдалося виявити шість причин, через які пацієнти не хочуть говорити правду. Розповідаємо про них вам!
Більшість намагаються завжди говорити правду. Дехто бреше більше, ніж інші. Але є ті, хто бреше постійно. Патологічна брехня – не клінічний діагноз, хоч може бути одним із симптомів психопатії і маніакальних епізодів. Але більшість брехунів – психічно здорові люди, які мислять інакше або брешуть під впливом обставин. Чому ж вони це роблять?
І ще: Чому новорічні обіцянки краще відкласти до весни
1. Брехня має для них сенс. Оточуючі не розуміють, чому вони брешуть навіть у дрібницях. Насправді ці дрібниці важливі для тих, хто бреше. У них інше сприйняття світу і інша система цінностей. Для них має значення те, що не важливо для більшості.
2. Коли вони кажуть правду, їм здається, що вони втрачають контроль над ситуацією. Іноді такі люди брешуть, щоб впливати на оточуючих. Вони впевнені: їх обман звучить переконливіше, ніж правда, і дозволяє їм контролювати ситуацію.
3. Вони не хочуть нас засмучувати. Вони брешуть через те, що бояться несхвалення оточуючих. Брехунам хочеться, щоб їх цінували і любили, щоб ними захоплювалися. Вони побоюються, що правда виглядає не дуже привабливо і, дізнавшись її, друзі можуть від них відвернутися, родичі почнуть соромитися, а начальник не довірить важливий проект.
4. Почавши брехати, вони не можуть зупинитися. Брехня як сніжний ком, одна чіпляє іншу. Чим більше ви брешете, тим важче почати говорити правду. Життя стає схожим на картковий будиночок – приберіть одну карту, і він завалиться. У якийсь момент ви починаєте брехати, щоб підкріпити минулу брехню. Патологічні брехуни впевнені, що варто їм зізнатися в одному епізоді, як з'ясується, що вони говорили неправду і раніше. Боячись викриття, вони продовжують обманювати навіть там, де не потрібно.
5. Іноді вони навіть не усвідомлюють, що брешуть. У стресовій ситуації ви не думаєте про дрібниці, важливо врятувати себе. І ви включаєте режим виживання, а в такому режимі ви не цілком усвідомлюєте, що говорите або робите. І ви щиро вірите у власні слова. Ми віримо в те, чого не було, якщо це нам зручно. А після того як небезпека минула, ми не згадуємо про те, що говорили під впливом стресу.
6. Вони хочуть, аби брехня була правдою. Іноді брехуни приймають бажане за дійсне. Їм здається, що мрії можуть стати реальністю, якщо трохи прикинутися. Чи стануть багатшими, якщо почнуть пускати пил в очі і розповідати про свій міфічний добробут або дідуся-мільйонера, який залишить їм заповіт.
Не звинувачуйте та не кидайтесь на патологічного брехуна. Спробуйте спитати, чому ваш співрозмовник хоче, аби ви повірили в його історію? Це дозволить знизити напругу. І не забувайте про емпатію, адже вона покаже людині, що правда не така страшна, і що світ не завалиться після того, як з'ясується, що ваш співрозмовник обдурював інших.
Читайте також: Психологи виявили нову ознаку некомпетентності людини