5 книг про круті пригоди, які ви прочитаєте на одному подиху

Восени, коли настрій занепадає, хочеться чогось жвавого, динамічного, гостросюжетного, що, звісно, можна знайти у книжках. Тож історії з цього огляду не зовсім прості, адже крутий вестерн, містичний трилер і екзотичний детектив можуть вмить змінити все довкола і подарувати задоволення!

"Віннету ІІІ", Карл Май

(Л.: Астролябія, 2017)

Віннету ІІІ

Черговий, третій том легендарного роману "Віннету", завершує пригодницький цикл відомого німецького письменника Карла Мая (1842-1912) про вождя апачів-мескалеро Віннету. Події трилогії розгортаються в другій половині ХІХ століття у США під час колонізації Дикого Заходу.

У цій частині Вбивча Рука продовжує свою мандрівку західними територіями Північної Америки. Тут він знайомиться з відомими вестменами, стикається з бандою грабіжників, а також з індіанцями племен команчі, оґлала та кайова, йому навіть вдається вирятуватися від, як здавалося, неминучої смерті на стовпі тортур. Але йому також судилося пережити гіркоту втрати близької людини.

Це цікаво: 5 нових книг, які здивують вас несподіваним фіналом

"Похований велетень", Кадзуо Ішіґуро

(Л.: Видавництво Старого Лева, 2018)

Похований велетень

Черговий інтелектуальний бестселер британського автора – це своєрідна мандрівна історія про життя, долю і довгий шлях подружжя, яке вирішила провідати сина в далекому селі. Але чи лише самого сина? Бо, справді, чого шукати людині: правди чи омани, забутого минулого чи самотнього майбутнього, облудного примирення чи кривавої помсти-війни, різкої об'єктивності чи ворожбитської ілюзії?

Повна небезпеки дорога, яку судилося здолати Акселю і Беатрис, описана як непроста пригода в дусі "Володаря персня" і "Хроніки Нарнії". З одного боку, перед нами правдива історія війни бриттів з саксами, на тлі якої розвиваються події сімейної трагедії. З другого боку – тролі, велетні, гобліни та інші персонажі кельтської міфології живуть в цьому романі на правах повноцінних героїв.

"Посуха", Джейн Гарпер

(К.: Нора-друк, 2018)

Посуха

За сюжетом цього австралійського детектива, у маленькому містечку кожен приховує свою таємницю, і хтось дуже не хоче, щоб федеральний агент, який прибув розслідувати самогубство свого друга дитинства, дізнався правду. Наприклад, про те, що це ніяке не самогубство. Крім усього іншого, екзотики тут небагато, і ситуація у глибокій провінції доволі характерна для будь-якого глушини. Але те, як автор психологічно підігріває сюжет, дозволяє не звертати на такі дрібниці увагу.

Не до кенгуру, як то кажуть, якщо у тебе загинув друг, а навколо одні недомовки, косі погляди і плітки. Незважаючи на те, що детектив починається надзвичайно драматично, з опису місця вбивства цілої родини, імовірно батьком сімейства, вся подальша історія. досить типова для маленького містечка, як би цинічно це не звучало.

Тож головний герой повертається в рідне місто, але там йому не раді,бо тінь минулого слідує за ним постійно. Йому належить розслідувати цей дивний злочин, хоч це й не його робота, а проблема місцевого детектива. Тож маємо нетипову ситуація зі стандартним набором проблем, і через зовнішні причини, у цьому випадку в зв'язку із посухою всі вони загострюються.

"Таємне завдання капітана Кепа", Сергій Лоскот

(Х.: Ранок, 2018)

Таємне завдання капітана Кепа

За сюжетом цієї історії, суворий морський капітан Кеп – а насправді бувалий в бувальцях річковий видр – отримує таємничого листа, у якому мешканці країни Щастя просять його знайти викрадене рубінове серце. Без якого, відповідно, життя в них стало сіре й нещасливе, і головному героєві будь-що-будь треба перекваліфіковуватися у детективи. Щодо "ква" у попередній номінації йому одразу не щастить, оскільки перша ж підозрювана жаба у ставку нічого, крім комах, у своєму житті не чіпала, тож пригоди хвацького каптана тривають. І все у цій таємничій ситуацій казкове, вигадане і начебто несправжнє, як звичайнісінька курка, що принесла листа, удаючи з себе альбатроса, але подальші події розгортаються вже цілком серйозно і правдиво.

За капітаном хтось стежить, сам він полює за сірим злодієм, поруч стається втеча води і засідка у прибережній корчмі, а все разом складається у чудову повість про нескореного романтика і героя, якого ніхто і ніщо не зупинить. "Видр гадки не мав, куди йти, тож постукав у перші-ліпші двері. І хоч над дверима, а точніше, трохи нижче та правіше, висіла багатозначна табличка "Стукайте – і вам відчинять", двері й не збиралися відчинятися. – Двине місто з мешканцями-диваками, – пробурчав Кеп і постукав знову, але тепер уже рупором".

"Куля для вовкулаки", Юрій Сорока

(Х.: Фоліо, 2018)

Куля для вовкулаки

Розслідувати дивні речі, що відбуваються на околицях тихого подільського містечка береться завзятий рубака, колишній курінний отаман Запорізької Січі, а нині приватний детектив Семен Ольховський-Паливода. Адже все частіше вихідці з пекла тероризують місцевих жителів, тримаючи в страху їх мирний край. Але хто вони? Для чого прийшли на ці землі?

"– Отож, – Пилипенко відкашлявся, – лікантропи, яких дехто іменує перевертнями, або вервольфами, з’явились у той час, коли Бог створив людину. Принаймні існує думка, що вони є нащадками дітей Ліліт – першої дружини Адама, що її було вигнано з Едему. Як віщує легенда, Ліліт мала чотирьох дітей, які були віддані на виховання звірам – тигру, ведмедю, змії та вовку. На виховання до вовка потрапила донька Ліліт на ім'я Еноя. Саме вона й стала предком усіх перевертнів, що чигають на свою здобич у нічних хащах під час повного місяця".

Ігор Бондар-Терещенко для Радіо МАКСИМУМ

Читайте також: 5 захопливих книг, які розвіють осінню хандру

• Теги:
• Культура
• Література
• Ігор Бондар-Терещенко
• Книжкові новинки