Боїшся поставити дурне запитання представникам різних сучасних професій? Ми дізнаємося все за тебе. Читай чесні відповіді на все від професіоналів своєї справи на Радіо МАКСИМУМ. Сьогодні спілкуємося з шеф-кухарем.
Про усі тонкощі цієї цікавої і популярної професії розповів іменитий шеф-кухар, ресторатор, ведучий телепроектів "Пекельна Кухня" і "На ножах" Костянтин Івлєв у відеоінтерв'ю каналу "Жиза". Які ідеї ресторану найбільш ходові? У чому прикол молекулярної кухні? Відповіді на ці та багато інших цікавих запитань читай нижче.
Читайте також: 10 дурних запитань адвокату: як стати найкращим
Абсолютно. Я зараз відкрию секрет, а може і ні: усі шефи люблять "попки"... не в прямому сенсі. Я не завжди люблю цільну страву. Мені подобається остання ложка соусу; подобається взяти "попку", коли нарізаю м'ясо, ріжу огірки у салат – один кусочок беру собі. Так, під'їдаємо. Тому ми дуже мало їмо вдома.
Звісно, ні. Не можна. У моїх ресторанах, якщо гість їсть, йому щось не подобається і він повертає страву, я завжди перероблюю її наново. У мене є повага до людей, до моїх клієнтів. Від перероблювання страви я не збіднію, а от гостю від такого жесту стане приємно.
Ми їх не викидаємо, у нас таких немає. На роботі немає, тому що всі знають моє ставлення до продуктів. А вдома... добре, що є домашні улюбленці :)
Три ходові концепції. Перша: назад у СРСР, тобто це період перебудови, Буратіно, тархун, індійський чай тощо. Друга: пивна тема. Пиво зараз користується великою популярністю. Але це більш демократична історія. Третя: Середземномор'я, щось типу піцерії.
Це якась чайхана. Це піпець. Але я ходжу в такі ресторани. Якщо знати, що замовляти – це дуже смачно.
Простий стьоб. По-перше, це французький стиль: усе робиться для того, щоб не переїдати. Дуже часто такою подачею ми або рекламуємо, піаримо тарілку: показуємо, наскільки ми круті; або ж навпаки – на перший план ми хочемо вивести продукт. Нехай його небагато, але він того вартий.
Молекулярна кухня показує всім, що розвивається не лише ракетобудування, не тільки спорт, а й кулінарія. Це велика робота кулінарів, яким стало тісно в певних рамках. Треба віддати належне молекулярній кухні, це дійсно круто.
Їхати закордон. Якщо ж не хочете їхати, знайдіть гідного шефа, і віддайте свою дитину на навчання до нього. Нехай дитина одразу працює і вчиться. У нашій професії практика набагато важливіша за теорію.
Моя остання зарплата, років 10-15 тому, була пів-мільйона гривень... Зараз середній кухар, повар-початківець, отримує десь 40-45 тисяч гривень. Якщо працюєш більше 5 років, якщо ти десь правильно засвітився, 80-90 тисяч.
Лангуст, коштував 300 доларів. Це були сашимі для поважного гостя.