Раніше сонячний Херсон чимало місяців пробув в російській окупації. Про те, як російські загарбники намагались контролювати місто, розповіла лікарка Тамара.
Тамара Куршакова народилась та майже все своє життя прожила у Херсоні, працюючи медиком. Та вже 24 лютого її життя назавжди змінилось, а за кілька місяців їй довелось прощатись з рідним домом, щоб врятуватись. Про Херсон в російській окупації Тамара розповіла у рамках проєкту СВОЇ на 24 каналі.
Повне інтерв'ю Тамари про початок війни, окупацію та нову сторінку у житті читайте тут
Російські загарбники захопили Херсон 2 березня, тож місто страждало в окупації аж до звільнення ЗСУ 11 листопада. Тамара Куркашова зважилась евакуюватись у червні, після чого через 4 країни повернулась в Україну й продовжує працювати лікарем і допомагати людям. Хоч рішення про виїзд і було складно прийняти, але росіяни почали посеред дня викрадати людей.
У мене ж донька, а ці "освободителі" не раз чіплялись до дівчат, викрадали. Не тільки молодь, а й інше населення, поводилися агресивно. Потім ще й почали вимагати, щоб ми укладали угоди й працювали на них. Тоді ми зібралися й поїхали, – ділиться жінка
Одного разу вона стала свідком викрадення дівчини прямо посеред вулиці.
Тоді було не дуже людно. Приблизно до 15 години на вулицях є люди. Після цього магазини й все закривалося. Я йшла додому з роботи й у мене на очах зупинилася машина. Кілька окупантів вискочили з авто й швидко затягнули туди дівчину. Вони зі зброєю, і зробити їм нічого не можна, – розповідає Тамара.
На жаль, це був не поодинокий випадок. У Херсоні періодично зникали люди, які відмовлялись приймати загарбників та підлаштовуватись під їхні правила.
Мій район доволі старий і у нас більшість населення – це пенсіонери. Тому вони нас якось не так чіпали. Проте там, де більше живе молодь, вони полювали за людьми. Шукали учасників АТО, поліцейських і забирали, кого знаходили. Навпроти мого будинку був хлопець, він на добу раніше виїхав, а окупанти вдерлися до його квартири. Сусіди розповіли, що поламали двері, комп'ютер побили, – каже жінка.
Зараз Тамара живе у Києві та активно займається волонтерством і надає медичну допомогу, але обов'язково хоче повернутись у Херсон, як тільки там стане безпечно.
Це так важко сказати, не знаю. Раніше намагалася думати. Зараз боюся щось загадувати. Страшно, що надумаю гарне, а станеться погане. Та й зле думати не хочеться. Я точно плакатиму. Точно працюватиму в Херсоні й продовжуватиму свою справу. А зараз треба жити сьогодні, - ділиться Тамара планами після перемоги.
Читайте також: "Росіяни знищували все українське": Олексій про анексію Криму та евакуацію з Херсонщини