Зовсім недавно в європейській пресі з'явилося безліч статей про страшну шкоду дріжджового хліба. Вітчизняні гастроентерологи запевняють, що всі властивості хлібопекарських дріжджів до кінця не вивчені, але багато факторів дійсно дуже тривожні.
Так чи дійсно дріжджовий хліб небезпечний для здоров'я людини?
І ще: Ось чому не варто зловживати сіллю
Хлібопекарські дріжджі, згідно зі знайденими записами на староєгипетських папірусах, відомі людству декілька тисячоліть. Однак в Європі та в Україні дріжджовий хліб у промислових масштабах стали виробляти тільки після Другої світової війни. Раніше в приготуванні тіста використовувалося молочнокисле чи хмільне бродіння. З такою технологією одна тільки підготовка до випікання виявлялася дуже довгим процесом.
Поява сухих дріжджів багато в чому прискорила та здешевило виробництво хліба. Головна особливість дріжджів – моментальний початок процесу бродіння; в цей момент вони виділяють вуглекислий газ. Завдяки цьому тісто добре піднімається, а спечений хліб має характерну губчасту структуру. До того ж, як і всі гриби, дріжджі є джерелом багатьох вітамінів і корисних мікроелементів. Так в чому ж тоді полягає шкода хліба на дріжджах?
Гастроентерологи по всьому світу стверджують: хлібопекарські дріжджі при потраплянні в організм людини порушують кишкову мікрофлору і запускають гнильні процеси всередині всього кишківника. В результаті корисні бактерії гинуть, імунітет знижується, починається дисбактеріоз. Він, у свою чергу, при наявності грибкової флори збільшує можливість появи ентероколіту і різко знижує кількість кальцію в організмі. Більш того, французький вчений Етьєн Вольф на основі свого трирічного експерименту з розчином екстракту ферментуючих дріжджів довів, що їх флора активно стимулює ріст ракових пухлин. Адже дріжджі – одноклітинні організми, які розмножуються вегетативним шляхом, тобто швидким поділом клітини, що дуже позитивно й для ракових клітин.
Втім, це все стосується саме дріжджів, а не дріжджового хліба. Фахівці хлібопекарського виробництва стверджують, що розмножуються звичайні хлібопекарські дріжджі при двадцяти п'яти градусах за Цельсієм, бродять при тридцяти. При досягненні температури в п'ятдесят градусів дріжджі починають гинути, а під час випікання хліба найнижча температура всередині м'якуша досягає дев'яносто п'ять градусів, а часто і вище. Живих дріжджів у хлібній текстурі просто не залишається. А ось отримана з них інактивована біомаса має найцінніший склад: білки, ліпіди, вітаміни, мінеральні компоненти – це все і засвоює організм.
Читайте також: Знайдено зв'язок між гарячим чаєм і небезпечним захворюванням