Книжки цього огляду – саме для того, щоб збадьоритися під час нинішньої спеки і згадати про головне. Зокрема, про причини і наслідки деяких подій – часом непередбачувані, але такі, що насправді мали глибокий сенс і вплив.
У цій захопливій книжці розповідається про те, як світ ледве не загинув у сорокових роках минулого сторіччя, а також про неймовірні зусилля, які знадобилися, щоб утримати його на краю катастрофи. Тож мова про один з поворотних моментів у новітній історії людства – претензіям Гітлера на світове панування і тій ролі, яку відіграв Вінстон Черчилль у тому, щоб тоді вберегти від катастрофи свій острів на західному краю Європи і людство в цілому.
Як зазначає автор – відомий британський журналіст-розслідувач та історик – "ця книжка написана, щоб згадати всіх тих, хто пожертвував своїм життям у двох світових війнах, і попередити читачів, що це може дуже легко трапитися знову, якщо ми не будемо постійно пильними до певних сигналів. Добра вдача навряд чи сприятиме нам без тверезого сприйняття світу. Найпростіше зробити це – вивчити уроки історії, щоб завжди бути напоготові в ті часи, коли ваша свобода опиняється в небезпеці. Третя світова війна може розпочатися раптово, якщо ми не будемо готовими до неї".
Автор подає діяльність Черчилля на тлі широкої панорами подій, від Норвегії до Африки, від Лондона до Сталінграда. Однак головне, що намагається осягнути він: які риси характеру, які національні особливості, які життєві обставини дали одній людині змогу зробити ті кроки, життєві та політичні, які виявилися шляхом до порятунку цивілізації від гіркої долі самовинищення і варварства?
Перед ватажком драконячих вершників, Гикавкою, постало складне завдання: жорстокий мисливець на драконів на ім'я Гримчак ні перед чим не зупиниться, аби тільки взяти в полон Беззубика. Доки Гикавка вирішує, чи не настав час назавжди полишити Берк, щоб дракони й люди могли жити в безпеці, Беззубик думає про щось інше (або про когось). Він зустрів Денну Лють і тепер не може думати ні про кого, крім неї.
Автор цієї книжки на цікавих експериментах і дотепних прикладах пояснює те, чому переважна більшість наших страждань виникає через відчуття, ніби нам чогось бракує, хоча насправді в нас уже є все необхідне. Ба більше: ми, безсумнівно, дивовижні, гідні подиву надзвичайні створіння, справжні генії, з неймовірним потенціалом до навчання, зростання, оздоровлення та трансформації протягом життя. Проте як нам це усвідомити?
Чому ми відчуваємо порожнечу, потребуємо постійного, повсякчасного і негайного задоволення наших жадань? Чого ми дійсно прагнемо? І для чого? І хто насправді прагне? Хто володіє нашим розумом? Хто всім керує? Як їх виявити, установити причину та, найголовніше, позбутися назавжди? Автор пояснює складні психологічні процеси, і завдяки цим знанням ми можемо сконструювати власний "компас усвідомленості", який не дозволить залежностям опанувати нами і нашим життям.
(Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2019)
Автор цієї книжки прочиняє нам приховані "перешкоди", що зазвичай стоять на заваді в реалізації та досягненні бажаного. Якщо комусь досі не вдавалося реалізувати те, чого він справді прагнув, то в цій книзі можна знайти той секрет, який допоможе відчинити необхідні двері. У звичній для нього захопливій манері, Джо Вітале порушує найскладніші питання та заперечення щодо реалізації бажань. Окрім цього, він розповідає про чудові способи, що допоможуть позбутися навіть найбільш непіддатливих блоків та обмежувальних переконань, таким чином звільнивши шлях для різноманітних можливостей.
"Я звинувачував зовнішні обставини, – розповідає автор про один випадок у своєму житті. – Саме це й робить більшість із нас, коли ми наштовхуємося на стіну й не можемо обійти її. "Справа не в нас, – думаємо ми, – це все стіна". Ми можемо бути успішними практично в усіх сферах нашого життя, але коли йдеться про цю непіддатливу проблему, все здається заплутаним і ми не в змозі побачити вихід із неї. Суть цієї книжки в тому, що вихід насправді є. Я називаю його Ключем".
Автор цієї книжки, розповідаючи, здавалося б, про цілком мирні речі, нагадує про те, як саме вони закликають до війни. З одного боку, це цілком віртуальні речі на зразок того ж "Гаррі Поттера", якого ми читаємо цілком добровільно, а з другого – релігію та ідеологію, які ще донедавна були обов’язкові для кожного. "Сьогодні споживання у віртуальному просторі формується здебільшого на добровільній основі, однак ті чи інші віртуальні продукти, що приходять ззовні, можуть конфліктувати з національною віртуальною системою", – застерігають нас. Але чи робиться щось для того, щоб застерегти від небезпеки віртуальної "пастки"?
Автор наводить приклади такої боротьби. "При трансляції футбольного матчу "розмазали" груди вовчиці на емблемі футбольного клубу "Рома". При відвідуванні іранським президентом римського музею оголені античні статуї прикрили коробками. Трансляція вручення Оскара змусила прикрити оголені плечі актриси Ш. Терон. Таке зіткнення двох віртуальностей можна побачити і на російському прикладі, коли архімандрит заспівав в храмі "Мурку", за що був відправлений з Московської єпархії в Тирасполь".
Ігор Бондар-Терещенко для Радіо МАКСИМУМ
Читайте також: 5 книг про те, як керувати майбутнім