Брати Клички змусили полюбити спершу себе, а потім і бокс загалом. Саме завдяки ним Україна нині сміливо називає "боксерською державою". З нагоди дня народження Володимира Кличка розповідаємо вражаючу історії успіху боксера.
Наприкінці минулого – початку нинішнього тисячоліття перипетії чергових боксерських боїв обговорювали навіть у сільських автобусах. Так, як раніше обговорювали футбол. Черговий же вихід на ринг Віталія чи Володимира Кличків ставав подією національного масштабу. І то ще тоді, на зорі їхньої професійної кар’єри, коли про справжні чемпіонські пояси можна було лишень мріяти.
Це цікаво: Джошуа несподівано відгукнувся про Володимира Кличка
Тодішній промоутер братів Кличків Клаус-Петер Коль з німецького Universum Box-Promotion підшуковував потенційним чемпіонам відвертих лантухів, брати їх молотили, а не вельми обізнані в тонкощах професійного боксу українці раділи (разом з німцями, які ці перемоги оплачували). Раділи й очікували, коли ж нарешті той жадібний німець дасть кумирам змогу відлупцювати грізних Майка Тайсона, Евандера Голіфілда чи Леннокса Льюїса. Та якось не склалося. Чи ґеррові Колю грошей і впливу забракло, чи самі брати не поспішали потрапляти на справжніх легенд.
З Ленноксом Льюїсом старший з братів – Віталій – зійшовся у 2003-му. Виглядав достойно, але мармизу суперник нинішньому мерові Києва розквасив і рефері зупинив бій достроково. Так чи інакше, для Леннокса то був сигнал. Вперше за тривалий час його перевага не була очевидною, він бив, але й пропускав. Тому більше на ринг великий британець не виходив, залишивши тим самим суперважкий дивізіон на відкуп Кличкам.
У світовому боксі розпочалася епоха, яка тривала понад десятиліття. Епоха братів Кличків. Епоха, яка завершилася, коли Володимир Кличо оголосив про завершення кар'єри.
Володимир Кличко народився 25 березня 1976 року в Семипалатинську (нині – Семей) Казахстанської РСР. Старшому братові немовляти – Віталієві, який народився в Киргизстані, на той момент було вже чотири. До України родина кадрового військового Володимира Кличка-старшого остаточно переїхала лише у 1985-му.
Для хлопців то було щастя, бо в Києві вони швидко прижилися і почали займатися боксом. А ось тато у званні полковника авіації змушений був навесні 1986-го брати участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Безслідно для здоров’я часті перебування в зоні відчуження минути не могли. 13 липня 2011 року в 64-річному віці батько чемпіонів помер…
На відміну від брата Віталія, який в юності надавав перевагу кікбоксингу, Володимир Кличко зосередився на класичному боксі. Через видатні антропометричні дані брати, займаючись у броварському спортінтернаті під керівництвом тренера Володимира Золотарьова, швидко привернули увагу фахівців. Зокрема, Володимир у 1994-му виграв чемпіонат Європи серед юніорів, у 1995-му – перші Всесвітні ігри військовослужбовців, у 1996-му став срібним призером дорослого Євро, поступившись у фіналі росіянину Алєксєю Лєзіну.
Брати були олімпійськими надіями України напередодні першої для нашої країни в статусі окремої команди Олімпіади-1996. В Атланту тоді тренери планували взяти обох братів – старший мав виступати серед супертяжів, молодший – у важкій вазі. Однак в останню мить Віталія до Ігор не допустили. За офіційною версією, завадила Кличкові-старшому участь у професійних поєдинках з кікбоксингу, за неофіційною – допінг.
Так чи інакше, до олімпійської Атланти Володимир поїхав сам. І за величезної переваги над суперниками виграв золото в найважчій категорії, ставши першим білим чемпіоном у цій вазі в історії.
Темною сторінкою в біографії Кличків є стосунки з Віктором Рибалком, відомим у буремні 90-ті столичним кримінальним авторитетом "Рибкою". "Меценат" начебто підтримував перспективних спортсменів матеріально. На одному з архівних фото, вперше опублікованому на ресурсі Vlasti.net, брати зображені в компанії розстріляного в центрі Києва у 2005-му "Рибки" й вбитого у 2000-му іншого "авторитета" "Боровика". То був 1997-й, знімок зроблений у Нью-Йорку, перед входом до офісу легендарного промоутера Дона Кінґа.
Власне, Дон Кінґ, чий вплив у світі професійного боксу тоді був визначальним, намагався переманити українських братів під своє крило надто довго. Ось лишень на умови Віталія з Володимиром приставати не поспішав. Через те перші кроки серед професіоналів Клички зробили в Німеччині.
Клаус-Петер Коль швидко второпав, що поміж власного сузір’я світових посередностей нарешті виловив велику рибину. Чим користувався сповна. Клички швидко стали в Німеччині страшенно популярними, кожен їхній бій збирав заповнені зали. Промоутер купався в промінцях слави і заробітках, влаштовуючи українцям бої зі слабкими опонентами вельми часто.
Достатньо сказати, що за перший рік на профі-рингу Віталій провів 13 поєдинків, Володимир – 17. При цьому Кличко-молодший навіть примудрився одного суперника – американця Карлоса Монро – не нокаутувати. Щоправда, у 1998-му Коль влаштував Володимирові ще один бій з Монр, і цього разу Карлос вже не встояв.
За понад 20 років професійної кар’єри Клички на теренах України виступали лише раз, у грудні 1998-го. Ту подію обставили вельми гучно. На всіх прес-конференціях з Кличками з’являвся тодішній мер столиці Олександр Омельченко, з яким у братів тоді були дуже приязні стосунки. Врешті, незвичний ажіотаж збив Володимира спантелику. Він не зміг як слід сконцентруватися на поєдинку з суперником, якого знайшли на заміну попередньо розрекламованому опонентові в останню мить.
Американець Росс П’юритті – пересічний 32-річний дядько до виходу в ринг київського Палацу спорту програв 13 боїв з 38-ми. Але для українських любителів боксу того вечора це ім’я стало синонімом жаху. Володимир бив, а П’юритті все не падав. Поки сам не всадив молодому суперникові в 11-му раунді так, що той не встояв – нокаут.
У Палаці спорту тоді утворилася гробова тиша. Віталій, виходячи на бій з італійцем Франческо Спінеллі, був лютий настільки, що не переміг, а банально відлупцював наляканого опонента менш ніж за хвилину.
З того часу за Кличком-молодшим закріпилася не дуже добра слава. Нестійкий, невитривалий. Особливо порівняно з братом, який влітку 1999-го відмолотив британця Гербі Гайда і здобув титул чемпіона світу за версією WBO. Однак у 2000-му лихо сталося й із Віталієм. Він так сильно намагався влучити у в’юнкого американця Кріса Бірда, що травмував руку і змушений був завершити бій достроково. Чемпіонський пояс опинився в руках суперника.
Володимир Кличко до того часу встиг оговтатися від київського фіаско остаточно. Він здобув титул чемпіона Європи, нокаутувавши в Кьольні культового для німців бійця Акселя Шульца, а згодом відправив у нокаут свого суперника за олімпійським фіналом – Паї Вольфрамма з Тонґи. У жовтні ж 2000-го настав час мститися за брата.
Кріс Бірд у тому бою перевершив самого себе. Він ухилявся від ударів Володимира як міг, намагався бити сам, але через помітну різницю в габаритах та ударній міці реальних проблем Кличку не створив. Тепер чемпіоном світу версії WBO став вже Володимир. А Віталій, відновившись після травми, відправив у нокаут П’юритті. З того часу брати наче доповнювали одне одного.
Титул чемпіона світу Володимир Кличко захищав п’ять разів. Причому перемагав суперників, які вважалися цілком пристойними – американців Дерріка Джефферсона, Рея Мерсера та Джаміля Маклайна, південноафриканця Френсіса Боту. Тож, перед боєм з іншим представником ПАР, 37-річним Коррі Сандерсом у березні 2003-го, у черговому успіху Кличка не сумнівався ніхто. Тому й у те, що трапилося на рингу Preussag Arena в Ганновері було важко повірити. Могутній Сандерс відправив Кличка у два нокдауни ще в першому раунді, а довершив побиття на початку другого. Катастрофа.
До тями Володимир Кличко приходив майже півроку, знову почав розминатися на "мішках", а потім знову був відправлений у глибокий нокаут американцем Ламоном Брюстером у Mandalay Bay в Лас-Веґасі. Команда братів тоді вигадала легенду, мовляв, поразку спричинило таємниче отруєння. Однак серйозно цієї версії ніхто довести не намагався.
За Кличком-молодшим після третьої важкої поразки закріпилося неприємне прізвисько "скляне підборіддя". І це в час, коли Віталій Кличко, нокаутувавши Коррі Сандерса, став чемпіоном за версією WBC.
Тоді мало хто вірив у здатність Володимира повернутися. Репутацію доводилося здобувати заново. І Кличко розпочав сходження зі зміни тренера, помінявши Фріца Здунека, з яким брати співпрацювали від початку кар’єри, на колишнього наставника Леннокса Льюїса – Емануеля Стюарда.
Датою народження великого чемпіона Володимира Кличка варто вважати 24 вересня 2005 року. Саме тоді 29-річний українець зійшовся в бою за вакантний титул чемпіона світу за версією WBO з могутнім 25-річним ніґерійцем Семюелом Пітером. Сем тричі відправляв Володимира Кличка в нокдаун. У якусь мить здавалося, що то буде продовження попередніх жахіть. Але Кличко оговтався і в другій половині бою перебоксував суперника так відверто, що перевагу Володимирові судді віддали одностайно.
Вдруге перемігши Кріса Бірда, українець надалі одного за одним зніс зі шляху перспективних американців Келвіна Брока і Рея Остіна. Головне ж випробовування очікувало попереду. 7 липня 2007-го в Кьольні був бій-реванш з Брюстером. На цей раз Кличко виглядав бездоганно. Суперник впав у шостому раунді. А вже за півроку, нокаутувавши флегматичного росіянина Султана Ібрагімова, Кличко-молодший володів двома чемпіонськими поясами – версій IBF та WBO.
Тоні Томпсон, Хасім Рахман, Руслан Чаґаєв, Едді Чамберс, знову Сем Пітер – кожного з них називали бодай умовною загрозою для Володимира. Але жоден не зміг встояти під ударами Кличка усі 12 раундів. На цьому тлі викликом здавався бій вартістю в три титули – до двох кличківських додавався пояс чемпіона за вакантний титул чемпіона світу за версією WBА Девіда Хея.
Свого часу британець з "крузервейту" у важкий дивізіон саме для того й перейшов, щоб перервати гегемонію Кличків. Спершу Девід був близьким до зустрічі з Віталієм, але цей поєдинок відмінили через травму українця. Хей став ще балакучішим, обіцяв Володимирові чимало поганого.
І справді, в рингу Девід Хей виглядав дуже цікаво. "Якщо ти думаєш, що знову проведеш бій у руслі "два джеби – клінч", то глибоко помиляєшся", – попереджав британець українця напередодні. Слова він дотримався, бо фірмові клінчі Кличкові майже не вдавалися. Щоправда, джебом він влучав доволі часто. Натомість помітно менший Хей, попри певну перевагу в швидкості, дістати Володимира так і не зміг.
Непереможним українець залишався 18 боїв і дев’ять років. До його перемог звикли і трохи охололи навіть українські прихильники. Певний азарт у ту тиху гавань внесла домовленість команди Кличків про бій з "Русскім вітязєм" Алєксандром Повєткіним. Причому поєдинок мав відбутися в Москві. "Вітязя" налаштовували на "смертний бій", він стояв за "сварога" і "православную вєру" одночасно. Але був відгамселений так, що наприкінці 12-го раунду набрякла пика "русского патріота" ледь не трісла від почервоніння.
Вам буде цікаво: ТОП-10 найкращих нокаутів від "Доктора Сталевого Молота"
Найсмішніше, що після бою Повєткін ще й намагався говорити про те, що в нього були шанси і що тепер він очікує на реванш. Але, мабуть, навіть такий сильний промоутер, як Хрюнов, усвідомлював, що наступне побачення з Кличком може завершитися для "Вітязя" плачевніше. Тому другого бою й не було.
Після Повєткіна Кличко-молодший впорався ще з трьома суперниками. Самоанця Алекса Ліепаї та болгарина Кубрата Пулєва він відправив у нокаути в першій половині бою, а американця Браянта Дженнінґса переміг за очками. Вже у тому бої було помітно, що Володимир Кличко поступово здає. Його діям бракувало не лише швидкості, а й фізичної міці, завзяття.
Невідворотне сталося за сім місяців, у листопаді 2015-го. Валлійський ром Тайсон Ф’юрі перебоксував Кличка, не залишивши для суддів, які мусили визначати за підсумками 12-ти раундів переможця, навіть грама ілюзій. Підсилювала продемонстровані в рингу переваги нахабна поведінка Ф'юрі. Кличко на тлі завзятого, гострослівного Тайсона виглядав ще більш непереконливим і нудним.
Проте невдовзі Тайсона Ф’юрі через небажання підкорюватися писаним і неписаним правилам професійного боксу свої чемпіонські пояси втратив ще легше, ніж їх здобув.
Десять років без поразок, чемпіонські пояси усіх версій, крім однієї. І поразка від Тайсона Ф’юрі. Після неї, власне, вартувало іти. Але після стількох років суцільних перемог змиритися з поразкою важко. Тому й виник бій з Ентоні Джошуа. Кличко з висоти здобутого досвіду визнавав себе андердоґом навіть сам. Але вірив у те, що обманути час, який тікає, ще можливо.
Володимир чи не вперше у своїй кар'єрі не виснув у надоїдливих клінчах, не збивав темпу бою заради того, щоб виснажити опонента. Він бився, робив те, що імпонує глядачеві найбільше. Робив те, у відсутності чого його звинувачувала надто прискіплива Америка. Та це не допомогло. Володимир Кличко поступився молодому британцю Ентоні Джошуа.
Останній бій Володимира Кличка став одним з найкращих в його кар'єрі. Кар'єрі, у яку вмістилося 69 боїв, і лише п'ять були програшними. На матч-реванш Володимир не зважився. І це таки мудре рішення.
Володимир був щасливим у шлюбі з актрисою Гайден Пеннетьєрі. Вперше стосунки пара зав'язала ще в 2009-му, однак через півтора року Гайден в одному зі своїх інтерв'ю повідомила, що більше її з боксером-чемпіоном не поєднує нічого. Однак навесні 2013-го Кличко і Пеннетьєрі знову були разом.
Весілля вони планували на 14 грудня 2013-го, але плани підкоригувала Революція Гідності. Під час протистоянь в центрі української столиці, куди Володимир приїздив з Гайден, закохані повідомили, що одружаться після того, як Майдан переможе. Так і сталося. Невдовзі ж, 9 грудня 2014 року, у подружжя народилася донька, яку назвали Кайя Євдокія.
Однак сімейне життя пари не склалося. Гайден і Володимир вирішили розійтися друзями.
Іван Вербицький, спеціально для Радіо МАКСИМУМ
Читайте також: Доктор Залізний Кулак: найкращі бої Віталія Кличка, які пам'ятає вся Україна