Безсоння не завжди виникає через нервове напруження чи спеку. Нове дослідження показало, що люди із серцево-судинними захворюваннями значно частіше стикаються з порушеннями сну, і причина цього може ховатися у роботі нервової системи.
Поганий сон часто списують на переживання, зміну погоди або втому. Однак науковці виявили, що в окремих випадках проблема може бути пов'язана зі станом серця, повідомляє Радіо МАКСИМУМ з посиланням на Oboz.ua.
Читайте також: Не завжди рятує від спеки: чому вентилятор може зробити лише гірше
Дослідники встановили, що люди із серцево-судинними захворюваннями мають вищий ризик розвитку безсоння. Причиною цього можуть бути зміни у роботі нервів, які одночасно пов'язані і з серцем, і з мозком.
Йдеться про нервові волокна, що входять до вегетативної нервової системи. Саме вона контролює процеси, які відбуваються без нашої свідомої участі – серцевий ритм, дихання та інші життєво важливі функції.
Науковці пояснюють, що ці нерви також взаємодіють із шишкоподібною залозою головного мозку, яка відповідає за вироблення мелатоніну – гормону, що допомагає організму засинати. Якщо через серцеві захворювання нервові зв'язки пошкоджуються, вироблення мелатоніну може порушуватися, а разом із ним погіршується й якість сну.
За словами авторів дослідження, саме цим можна пояснити, чому після розвитку серцевої недостатності багато пацієнтів починають скаржитися на безсоння. За статистикою, різні порушення сну спостерігаються майже у трьох із чотирьох людей із таким діагнозом.
Щоб перевірити свою гіпотезу, біологи дослідили тканини головного мозку людей, які за життя мали серцеві захворювання, і порівняли їх зі зразками людей без патологій серця. Аналіз показав, що у пацієнтів із серцевими проблемами кількість нервових волокон у певній ділянці була меншою.
Дослідники наголошують, що відкриття допомагає краще зрозуміти зв'язок між роботою серця та якістю сну. У майбутньому це може стати основою для нових підходів до лікування безсоння у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.