Так, засвоїти цікаві та незвичні для буденного вжитку українські слова допоможе видатна українська письменниця, лауреатка Шевченківської премії інтелектуалка і письменниця Оксана Забужко.
Сьогодні продовжуємо нашу постійну рубрику "Говори красиво" з жінкою-енциклопедією сучасного часу Оксаною Забужко, пише Радіо Максимум.
Читайте також: Війна – не притичина для усмішки або вчимо українську з Остапом Вишнею
1. Ска́ля – міра, поділка; муз. октава; масштаб
"В нормальному світі треба мислити на довшу скалю, планувати наперед – тому в серйозних корпораціях питають на співбесідах: "Де ти себе бачиш через 30 років?" А в нас ніхто так не мислить. ("Яка ж прекрасна ідея людської смертності!")
2. Пансіона́рність (від лат. passio – пристрасть) термін, який означає внутрішньо притаманне кожному етносу прагнення до оновлення та розвитку, здійснюване незалежно від зовнішніх обставин.
"... Українців там було понад 200, з більш-менш пропорційним представництвом галичан і східняків, тобто список був – соборний. До нього потрапила найбільш пасіонарна частина інтелігенції Західної України а – ті, хто їхав на Велику Україну, приваблений "державницьким" масштабом культурного будівництва 1920-х, якого їм бракувало в провінційній ("містечковій") Галичині..."
3. Сана́ція – профілактичний лікувальний захід; оздоровлення.
"Країні потрібні письменники – для якоїсь елементарної психологічної санації. Має з'явитися армія першорядних літераторів, яка би не лише фіксувала біжучу історію (бо епос нинішньої війни можна буде написати лише через років двадцять-тридцять), а проговорювала б суспільству певні речі, без яких воно просто не розуміє, що з ним відбувається і чому".
4. Горопа́шний – бідолашний
"Ціла література наша горопашна – лиш зойк приваленого балкою в обрушенім землетрусом домі: я тут! я ще живий!" ("Польові дослідження з українського сексу").
5. Лотр – негідник, розбійник, грабіжник
"Спиши слова, татуїровку зроблю, грубо й розв’язно пiдхоплює з неї зовсiм iнша жiнка, цинiчка з явно приблатньонними, нiби з "зони" вивезеними манерами, зугарна, в разi коли що, й матом засандалити: якщо людина в цiлому (кожна!) – одна велика в’язниця, то звичайно ранiше та лотра мешкала в нiй десь у найдальшiй камерi, виходячи назовнi рiдко, тiльки коли доводилося направду круто й солоно, та й то нiби напоказ..." ("Польові дослідження українського сексу")
6. Остопранцюватіти – остобісіти
"...навіть у чужомовному оточенні, вперше ти це звідала колись на писательському збіговиську в одній азіятській країні, де тебе з чемності прошено почитати рідною мовою - you mean, it is not Russian? - і ти стала читати, з обиди й розпуки
(остопранцюватіли зі своїм Russian'ом ще тоді!) слухаючи тільки власний текст,
ховаючись у нього, як в освітлений дім уночі заходячи й замикаючи за собою
двері, й на півдорозі зненацька здала собі справу, що звучиш у дзвінкій,
приголомшеній тиші..." ("Польові дослідження українського сексу")
7. Перегодом – через деякий час
"— і тільки перегодом злагідніла, впевнившись, що дитя, нівроку, в добру пору мовивши, вдалося спокійне, некрикливе, якими зроду ж планитуваті не бувають, а про підмінчат, котрих чортиці навзамін людських дітей до колисок підкидають..." ("Казка про калинову сопілку").
8. Черві́ньковий – густо-червоний з коричневим відтінком; багряний.
"... їй здалося на мить, паче вона розчиняється в повітрі, розпливається незримою хмаркою, обтікаючи спокійні, в продихах червінькового нальоту, соснові стовбури, – і – далі, далі, в непорушно застиглу глибоку зелень чагарника ("Інопланетянка")
9. Схарапу́джений – охоплений переляком, страхом; зляканий.
"І ось тут теж… – відслоняючи коміра, ще дужче, схарапудженіше витягаючи шию, щоб продемонструвати свої кубістично насторчені ключиці: затамований віддих, погляд завмерлий, чужий і трошки зляканий – чи то власною довірливою відвагою, чи твоїми непередбачуваними діями: любиш, не любиш, плюнеш, поцілуєш? ("Дівчатка")
10. Ксива – записка, лист; будь-який функціональний папір або документ (паспорт, пропуск, білет, довідка)
" ...то й є ота цупка розгортка з дрібно набраним текстом на лівій стороні вгорі, якого все одно не встигаєш прочитати, бо, іно виставивши, вони тут-таки, плавким жестом фокусника, відводять свою ксіву назад, як ти змогла пересвідчитися аж по двадцяти роках..." ("Сестро, сестро…")
Оксана Забужко – видатна українська письменниця, філософиня, інтелектуалка, Лауреатка Шевченківської премії (2019), а також численних нагород: фундації Антоновичів (2008), ордена княгині Ольги (2009), Angelus (2013). Оксану Забужко називають "моральним авторитетом нації". Перекладена 20 мовами світу. Праці авторки виходили в США, Італії, Чехії, Польщі, Болгарії, Нідерландах, Сербії та інших країнах Європи і Азії.
Матеріал підготувала Тетяна Жидак
Це цікаво: Як мовив Степан Бандера або 10 цікавих слів від великого провідника ОУН