Трійцю 2025 року українці відзначатимуть вже цієї неділі, 8 червня. Однією з головних традицій цього свята є збирання букета з ароматних трав та освячення його у церкві. Також зеленими гілками та рослинами прикрашають будинок, ворота та вхідні двері.
Трійця – це свято у християн, яке символізує єдність Бога-Отця, Сина і Святого Духа. Воно має нагадувати про важливість духовного життя і про те, що кожен вірянин є частиною великої Божої родини.
До слова Святкове меню на Трійцю: підбірка оригінальних рецептів до столу
Серед найбільш шанованих рослин на Зелені свята – любисток, материнка, чебрець, медунка, полин, деревій, звіробій та ще багато інших. Народна увага до цих трав пояснюється їхніми властивостями та пов’язаними з цим зіллям легендами.
Історик Степан Килимник у своїх експедиціях з розповідей старожилів записав такі значення та символіку поширених трав:
З огляду на ці значення стає очевидним, чому дітей купали в чебреці та материнці, калину садили біля дому, до букетів, які освячували в церкві часто додавали полин та барвінок, а лепехою і досі у багатьох регіонах встеляють долівку на Зелені свята.
Будинки на свято часто прикрашали також гіллям дерев. І якщо дуб, ясен, липа, клен були улюбленцями людей, то осики старалися уникати. Її гілля ставили хіба що в "глухих кутках подвір’я – щоб відьми не заходили".
Осика вважалася грішним деревом – бо "пропустила цвяхи, коли розпинали Христа". З неї не будували хати (бо вірили, що у грішне дерево влучить блискавка), не цямрували криниць та не робили ритуальних речей (як от хрести).
Ще однією сакральною рослиною для давніх українців було жито. Люди вірили, що саме у житі, яке квітує, жили русалки і мавки: вони нібито могли залоскотати дівчат чи хлопців, які мали необережність йти повз наодинці.
І ще Захист від бід і хвороб: значення букетів на Зелені свята