День знань – державне свято, яке почали відзначати 1 вересня 1984 року. Першокласники у цей день відзначають "Свято Першого дзвоника".
У нашій країні люди здебільшого звикли сприймати День знань лише як свято першого дзвоника та початок навчального року. Але насправді ідея цього свята глибша – вона полягає в пошані та прагненні до знань, причому не тільки в розрізі шкільної освіти.
До слова Новий предмет у школі: вчителі готуються до викладання фінансової грамотності
Для будь-кого з нас мати знання означає мати успіх. Щоб не відстати від реальності, яка неймовірно швидко змінюється, ми вчимося не тільки в дитинстві та юності, але і протягом всього життя, тим самим розвиваючи свою особистість.
Знання потрібні й важливі для всіх сфер людської діяльності – від особистих стосунків до роботи, вони дають можливість впоратися з проблемами й труднощами, краще розуміти себе й інших, легше сприймати нову інформацію та покращувати мислення.
Школа – велика дитяча країна,
В ній відкривається білий наш світ.
Тут пізнає себе кожна дитина,
І відправляється звідси в політ.
Знань надається тут першооснова,
Жити, дружити учились ми в ній.
Школу скінчили та линемо знову
В дзвінкоголосий і радісний рій.
В школі так щиро сміятися вміли,
Рішення легко приймалися в нас.
Впевнено всі ми до мрії летіли…
А повернутись не сила й не час…
****
Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок –
Нас закликає до навчання.
Ми поспішаєм на урок,
І знову йдемо в світ пізнання.
Тут наші любі вчителі
Нам формули життя виводять,
І научають дисциплін
Та безліч прикладів наводять.
Сидять за партами мої
Найкращі друзі в цілім світі,
Нас всіх єднають дні шкільні,
Снагою нових мрій сповиті.
Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок –
Перерву він оповіщає.
А після неї на урок
Учнівську всю сім'ю збирає.
І знову дзвоник кличе нас –
Спішімо, друзі, до навчання,
Бо промайне так швидко час
Й пора настане розставання.
(Л. Зоріна)
Заглядає у вікно
Вересень-рум’янець.
Я не сплю – дивлюсь давно
На новенький ранець.
Пахне ранець букварем
З гарними картинками.
Вранці ранець ми берем
І йдемо стежинками.
В мене квіти у руці,
А в матусі ранець.
Сипле сонце промінці
Вересень-рум’янець.
І ведуть, ведуть стежинки нас
В світлий, світлий перший клас.
(М. Чепурна)
****
Що за диво-корабель
Нас везе навкруг земель?
Пливемо морями знань
Серед хвиль важких – питань.
За шкільні роки буремні
Знань набудем – будьте певні!
Обігнемо Землю з часом
З нашим дружним першим класом.
Нас робота не лякає.
Треба вчитись – кожен знає!
Тож чекаєм побажань
Під вітрилом в морі знань!
(С. Гордієнко)
Літо стернями пішло,
Входить осінь у село.
Я люблю рум'яну осінь.
Над садами чисту просинь,
Молотарки спів у полі,
Перший дзвоник в нашій школі,
Що нас кличе, мов зоря,
До книжок, до букваря.
Я нарву найкращих квіток, –
Купчаків, жоржин, леліток, –
Принесу з росою в клас,
Де стрічає вчитель нас.
Я віддам букет барвистий,
Де блищить роса намистом,
А одного купчака
Приладнаю до дзвінка.
Ой дзвіночки срібляні,
Добре вчитися мені.
(М. Стельмах)
****
Ходять хмари в небі синім,
Місяць Вересень прийшов,
Сповнивсь вереском пташиним
Тихий затишок дібров.
Позлітавшися у зграї,
Різне птаство молоде
В крилах сили набирає
І відльоту в вирій жде.
Бо пташки дзвінкоголосі
Знають – літа вже нема.
Хоч і тепло ще, та осінь
Вже підходить крадькома.
І набравшись сил за літо,
Галасливі, як пташки,
Знов ідуть до школи діти
І сідають за книжки.
Цікаво Як облаштувати робоче місце для школяра: корисні поради від МОЗ