Розповідаючи історію злетів і падінь, автор цих книжок наголошують на тому, що більшість видів спорту – не індивідуалістична гра. Відтак, усе тримається не лише на окремих гравцях, хоч би яких талановитих, а на команді. Саме всередині неї гартуються справді безмежні можливості для кожного.
(К.: Yakaboo Publishing, 2019)
Тема, винесена у назву цієї книжки, охоплює питання пам'яті, історії, географії, суспільства, гендеру, родинної та племінної приналежності, національної ідентичності, психології окремих груп людей і натовпу. Насправді, як вважає автор, відомий філософ, цінності футболу як гри близькі до соціалізму, однак як бізнес у світовому масштабі цей вид спорту пронизаний жадобою, корупцією та автократією. Він аналізує цю вибухову суміш та наголошує на естетиці, ба навіть поетиці футболу.
Це цікаво: 5 книг про злочини і покарання, які ви прочитаєте на одному подиху
Звісно, як футбольний фанат, автор розповідає про світлих і темних героїв футболу: Зідана та Кройфа, Клафа і Реві, Шенклі й Клоппа. "Футболу притаманна раціональність, – переконаний автор, – завдяки якій уболівальник зберігає відданість своїй команді й водночас толерує, розуміє та навіть заохочує палку підтримку іншими вболівальниками їхніх команд. Саме тому при зустрічі фанатів різних команд починається суперечка, і часто це дуже цікава метарозмова, насичена аргументацією та свідченнями з обох боків. Футбол сам по собі суперечка, і мета цієї книжки – не залагодити її, а описати та стимулювати".
(К.: КМ-Букс, 2018)
Головний герой цього біографічного роману Луї Замперіні – американський легкоатлет, учасник Олімпійських ігор 1936 року – під час Другої світової війни, ставши льотчиком, проходить через такі випробування, про які навіть читати моторошно.
Виживши в умовах найжорстокіших знущань, принижень і голоду в японському таборі для військовополонених, у післявоєнний час Замперіні знаходить душевний спокій лише після того, як зустрічається з колишніми своїми катами і прощає їх. Читачеві буде цікаво з перших вуст дізнатися про таку маловідому для широкого загалу складову Другої світової війни, як Тихоокеанський театр воєнних дій.
(К.: Брайт Букс, 2019)
Ця книжка – про найвидатнішого воротаря в історії хокею, українця за походженням Тараса Савчука, людину 400 шрамів, як його називали тогочасні газети. Його ім'я занесене до Хокейної зали слави, а його рекорд – 103 "сухі" перемоги – понад сорок років не зможе побити ніхто. Життя Тараса Савчука – це історія про те, що мрія й любов сильніші за вроджені хвороби, не сумісні зі спортом, за щоденні страшні травми й ризик більше ніколи не вийти на лід.
Де він брав сили грати в хокей і бути в ньому найкращим упродовж всієї кар'єри? Чому був нестерпним у спілкуванні? Що приховував від світу? За ким тужив усе життя, і кому присвячував свої перемоги? Цікаво, що історія про хокеїста українського походження Террі Савчука задумувалась авторкою як невеличке оповідання для домашнього читання своїм двом дітям. Та що більше відкривалося перед нею фактів із життя цього неймовірного спортсмена, то величнішою вимальовувалась його історія, яка зрештою переросла в книжку.
(К.: Наш Формат, 2018)
У цій книжці, яка розійшлася світом в кількості понад три мільйони примірників, розповідається дивовижна історія, що розпочала нову еру в культурі бігу. Прагнучи відродити мистецтво руху, з наукових лабораторій Гарварду автор вирушає в Північну Америку, до індіанського народу тараумара, представники якого без відпочинку долають навіть 80-кілометровий марафон.
Книжка – для найширшого кола читачів, усіх, хто цікавиться спортом, психологією бігу, етнографією, пригодницькими історіями, а захопливі пригоди, описані у ній, надихнуть на власні спортивні рекорди й переконають, що можливості людини – безмежні.
(Х.: Фабула, 2019)
Свого часу, відновлюючи традицію олімпіад, П'єр де Кубертен стверджував: "О спорт, ти – мир!" Але часи змінюються, і політика та держави грубо втручаються у світ спорту, намагаючись використовувати змагання і самих атлетів у власних інтересах, і роблячи з них і представників країни, і гідних суперників, і часом ідеологічних співробітників та навіть шпигунів.
У цій книжці зібрано надзвичайно цікаві розповіді саме про складні стосунки влади і спорту, життя видатних спортсменів, змагання, що проходили на тлі подій, які зараз уже історія… Російська імперія і Радянський Союз, Польща, Угорщина і Литва, Нагірний Карабах і Абхазія. Ніхто й гадки не мав, що з невинної гри футбол перетвориться за справжню ідеологічно-спортивну зброю, готовою як до наступу, так і до захисту.
А як все романтично починалося! "Сам матч нагадує цирк, а преса не повідомляє імен перших футболістів та замовчує результат зустрічі – як і не називає прізвищ клоунів та глядачів, яких під час гри заляпано водою, – повідомляла преса на початку ХХ століття. – Тому що, можливо, гра у м’яч того осіннього пополудня і тішить очі юрби, але де ж то таке бачено: борюкатися у багнюці, у коротких штанцях, із голими литками?"
Ігор Бондар-Терещенко
Читайте також: Найцікавіші книги, які написали українські музиканти