Науковці люблять давати назви різноманітним явищам і відчуттям. Наприклад, тривожне відчуття при вигляді чогось, що схоже на людину, але нею не є, називають ефектом "зловісної долини", а боязнь довгих слів – гіппопотомонстросескіпедалофобією. По новинах вони теж пройшлися.
Марк Сетта, доцент філософії в університеті Вейна, придумав назву стану, коли ви більше не можете сприймати новини. Називається він епістемічним виснаження. Ба більше: як пише The Conversation, вчені пояснили, чому ми настільки стомилися від засилля новин.
Це цікаво: Як змусити людей погоджуватись: блогер розкрив лайфхак від ФБР
Епістема перекладається з грецької як знання чи пізнання. Відповідно до теорії Сетта, виснаження пізнавальних здібностей пов'язане не з неможливістю справлятися з накопиченими знаннями, а з емоційним виснаженням через спроби отримати або передати нову інформацію у складних умовах.
З початку пандемії, ймовірно, ваші стрічки у соцмережах були заповнені всілякими новинами, думками й особистим досвідом. І в якийсь момент ви розумієте, що більше не можете все це слухати й обговорювати. Сетта передбачає, що причини такого стану зводяться до трьох аспектів.
Невизначеність. 2020 рік став хитросплетенням різних новин: від коронавірусу до проблем з екологією та протестів. У результаті все більше людей турбуються про стабільність своєї роботи, здоров'я та безпеку. Нам простіше приймати погані новини, якщо ми почуваємося у безпеці в інших аспектах життя. Але весь останній рік відчуття невизначеності витає у повітрі, і якщо читання новин дає не відповідь, а ще більше запитань, це пригнічує і деморалізує.
Невизначеність робить нас уразливими, а також деморалізує / Фото Unsplash
Полярність думок. Філософ Кевін Валліер стверджував, що поляризація поглядів у суспільстві підживлює недовіру, у результаті чого людям складніше знайти когось, кому вони можуть дійсно довіряти, коли справа доходить до отримання та обміну інформацією. Різні погляди з членами сім'ї та друзями лише підсилюють відчуття роз'єднання.
Дезінформація. BBC назвала фейкові новини головним словом 2017 року, а дезінформація в цілому поширена у соцмережах, якими ми користуємося щодня. Додайте до цього, рекламу, що вводить в оману, і споживачі легко можуть втратити віру в платформи, до яких раніше зверталися за інформацією.
Фейки масово поширюються у мережі / Фото Unsplash
Що робити, якщо ви виявили у себе цей стан? Сетта стверджує, що в такій ситуації важливо прийняти, що ви не можете знати все і не зобов'язані читати кожну новину й обговорювати кожну проблему. Не виснажуйте себе та перестаньте гортати стрічку, якщо розумієте, що вам некомфортно.
Крім того, ви можете перешкоджати дезінформації: діліться в соцмережах і розповідайте друзям тільки ту інформацію, в джерелі якої абсолютно впевнені, і обмежте себе від читання видань, яким ви схильні не довіряти. З поляризацією думок боротися можна лише емпатією: спробуйте поглянути на точку зору іншої людини, абстрагуючись від власних переконань, і запропонуйте їй зробити те ж саме. Це дозволить вести дискусію, а не намагатися переконати один одного.
Читайте також: Психологічний тест у картинці: як ви насправді ставитесь до людей