Яка різниця між фармацевтом та провізором? Чи можна з'їсти всю аскорбінку за раз? Як розібрати почерк лікаря? Чи може бути замість таблеток звичайна крейда? Відповіді на ці та інші цікаві запитання дає фармацевт.
Всесвітній день фармацевта припадає на 25 вересня і з цієї нагоди ми запитали у фармацевта те, що цікавить багатьох: що таке легкі антибіотики, що попити від голови, де взяти рецепт на ліки тощо.
Юлія вже понад 5 років працює у мережевій аптеці, яка розташована на території лікарняного містечка. Її робочий графік передбачає добу (день+ніч) перебування в аптеці, тож фармацевтичний досвід у Юлії великий і вона може відповісти на всі питання про ліки, пацієнтів, хвороби та неодноразові виклики поліції.
І ще: Що бісить стоматолога: від запаху часнику до відбілювання зубів шкіркою від банана
Фармацевт – це людина, яка має середню фармацевтичну освіту. Провізор же має повну вищу фармацевтичну освіту. Я пішла зі школи після 9 класу і вчилася у медичному коледжі. Потім почала працювати в аптеці, як фармацевт. Ще я могла б бути медичним представником, працювати на аптечному складі чи на фармацевтичному виробництві, до прикладу. Зараз я провізор – показує на бейджик – ще закінчила інтернатуру. Деякий час працювала завідувачкою аптеки, але мені не підходив робочий графік. Сам статус провізора дає у перспективі невеликі плюси до зарплати та більший вибір робочих місць.
Якщо ви вже з'їли, то нічого поганого з вами не мало б трапитися. Там не таке велике дозування, яке може викликати реакцію. Тим більше, що вітамін С виведеться з вашого організму вже наступного дня. Ми з колегами часто купуємо аскорбінки, батончики, льодяники і їмо їх протягом дня. Як бачите, ще нічого поганого з нами не сталося.
Вже уявляю цей процес на фармвиробництві, як заливають у форми свіжу бичачу кров. Історично якісь попередники сучасного гематогену містили таку кров, але ж ми живемо у 21 столітті, зараз інші технології. Це схожі на шоколад батончики з залізом, які мають впливати на кровотворення. Якщо ви з'їсте багато гематогенок, то це не вплине за одну секунду на вашу кров. Але ви не зможете з'їсти багато – занадто солодке.
Ми маємо постійних клієнтів, яких знаємо в обличчя, а деяких і на імена. Вони регулярно приходять – відсвяткувати, випити, похмелитися. Їм це обходиться дешевше, ніж горілка в магазині – до 10 гривень за 100 мл. Тим більше це сертифікована настоянка, а не якесь неперевірене горюче. Взагалі хотілося, щоб такого не було. Дехто збирає копійки, щоб розрахуватися. Одного разу хотіли закласти чохол від телефону в обмін на настоянку, наче це ломбард, а не аптека.
Це роки практики. Насправді тут більше не про сам почерк, а про те, що фармацевт знає назви ліків, дозування та їх застосування. Якщо я не розумію, що написано, то можу зробити припущення за формою випуску – таблетки чи сироп, наприклад. Також у нас є програма, куди я можу ввести перші літери, а далі побачу варіанти, з яких вже зрозумію, що насправді написано на рецепті.
У лікаря. Є препарати, які ми категорично не можемо відпустити без рецепта. Через те, що наша аптека на території біля лікарень, то у нашій програмі передбачено при продажу вводити прізвище лікаря. Ми майже всіх знаємо особисто, то можемо запитати у пацієнта, хто його лікує, або ж зателефонувати безпосередньо у відділення. Але це вже крайні міри.
Ліки в аптеку приносять офіційні представники, їхні препарати сертифіковані, тому це звучить, як ще один міф. Якщо ви не відчуваєте на собі дію препарату, то це скорше про ваше несприйняття діючих речовин.
Не існує таких антибіотиків, як і гомеопатичних антибіотиків, як і антибіотиків на травах. Це конкретний препарат, не абстрактна назва форми випуску. Ніколи не призначайте самі собі антибіотики, це справа лікаря. Саме ваш сімейний має знати, які антибіотики ви вже пили, а які можна вам виписувати. Ви можете створити собі найгіршу ситуацію для вашого здоров'я – жодні антибіотики ваш організм вже не сприйматиме і це може закінчитися летально. Антибіотикорезистентність – це коли бактерії дуже стійкі до препарату. Антибіотики перестають працювати, а інфекційні хвороби не піддаються лікуванню. Не робіть такого з собою, завжди звертайтеся до лікаря.
Взагалі "дуже люблю", коли приходять і говорять: "Дайте щось від чогось". Це ж не пекарня, щоб я радила якісь булочки на свій смак. Треба знати анамнез хворого – причини, які ліки вже пили, можливі наслідки. І я ж не лікар. Звичайно, я можу дати знеболювальне, але це не про лікування, а про тимчасове зняття симптомів.
Не розумію, навіщо люди починають показувати свої болячки, розповідати, як вчора ходили в туалет, кашляти та шморгати, щоб продемонструвати свої хвороби. Ось це бісить. Якось прийшла мама з маленькою дитиною, у якої температура 39 і просила "щось". Коли я порадила звернутися до лікаря, то вона сказала: "У мене свекруха лікар". І що з того, коли дитину не оглянули та не надали рекомендацій. Ще таке дратує. У нас аптека цілодобова, то нервує, коли ти тільки приляжеш, а хтось о 3 ночі дзвонить і хоче якусь умовну аскорбінку за 5 гривень. Були випадки, коли викликали поліцію, адже пацієнти бувають буйні, алко- та наркозалежні. Тоді, звичайно, страшно. Бувало, що кілька разів викликали поліцію через одного і того самого чоловіка. А шкода буває стареньких, які намагаються купити ліки, а грошей недостатньо. Шкода тих, хто купує ліки не собі, а своїм дорослим дітям, які лежать у лікарні. За переліком препаратів одразу розумієш, у кого які хвороби – алкозалежність, гепатит, психічні розлади тощо. Ще шкода дітей, яких "лікують" гомеопатією або ж купують антибіотики при найменшому чханні.