"Зі зрадниками не сперечаюся": найкращі висловлювання письменника Романа Іваничука

Роман Іваничук – український письменник, політичний та громадський діяч, один із організаторів Товариства української мови ім. Шевченка, Народного Руху України, член Спілки письменників України, народний депутат України І-го скликання (1990–1994). Заслужений працівник культури України.

У доробку письменника двадцять історичних романів, якими він намагається заповнити білі плями в нашій історії. Його твори перекладені французькою та іншими мовами. Радіо Максимум зібрало найкращі цитати Романа Іваничука.

До слова До дня народження Михайла Стельмаха – підбірка крилатих цитат письменника

Найкращі висловлювання Романа Іваничука

• "Щастя – це стан гармонії з оточенням, природою, собою".
• "Батько був першим читачем усього, що я писав. Хоча й не хотів, щоб я став письменником, боявся, бо розумів: письменник, який не хвалить комуністичну систему, опиняється у в'язниці. Навіть наполіг, щоб я вступив на геологічний факультет".
• "Для того, щоб ми здобули ту незалежність, якої хочемо, мусимо пройти Хресну прощу".
• "Без землі своєї, ґрунту свого, мови своєї ти не є письменник. У діаспорі багато письменників загубилися. Уласові Самчуку за роман "Волинь" хотіли Нобелівську премію дати. Там він не видав жодного знакового твору".
• "Я завжди цікавився історією. Взагалі, така моя натура – любив читати історичні романи, повісті, книжки Чайковського, Кащенка. У дитинстві навіть пробував осмислити Грушевського".

Роман Іваничук – український письменник, політичний та громадський діяч

• "Народжуємося для того, щоби почати вмирати. Той час умирання треба заповнити працею".
• "За радянської влади я здобув таке ім'я, що мусили з ним рахуватися, але й цькували мене, як сидорову козу".
• "Зі зрадниками не сперечаюся. Я їх просто оминаю".
• "Узагалі, художна проза – це передовсім стиль. Коли його немає, в тексті може бути досконала мова, але читачеві від неї захочеться завити, як вовкові на місяць, бо ж там не буде якихось шукань, свіжості, інакшості. Свій стиль виробили Стефаник, Коцюбинський, Керницький, Вінграновський, Бічуя".
• "Література повинна звучати, як великодній дзвін, а не тхнути вбиральнею".

• "Правил написання історичного роману немає. Передовсім письменник має перевтілитися в епоху, про яку він пише, повірити в те, у що в житті насправді не вірить. Інакше не повірить йому й читач".
• "У мене був період атеїзму. Думав, що Бог – то чиїсь вигадки. Тоді стало чогось бракувати. Замало любові, замало жінки, замало роботи. Відчув, є щось сильніше за мене. То Бог".
• "Тема відступництва, яничарства – вона є вічна. Людина хоче краще жити, піддається впливу, зраджує себе, народ, віру. За гроші вона стає манкуртом. Можливо, винні обставини. Треба викликати в людей огиду до того почуття зради за гроші".
• "Зріла любов нічим не відрізняється від молодої. Серце щемить однаково".
• "Гроші – це свобода. Але ніколи не хотів мати мільйон, бо не знав би, що з ним робити. Багато грошей утрачають цінність, стають купою паперу".

І ще Емма Іванівна Андієвська – найкращі вірші української письменниці та поетеси