Відомий український письменник та літературознавець Ігор Бондар-Терещенко спеціально для сайту Радіо МАКСИМУМ назвав заборонені книжки, які, попри все, варті вашої уваги. Збережіть собі!
Репресивні заходи завжди виводили заборонені плоди на рівень ринкового продукту. Тому не дивно, якщо список книжок, заборонених вже за нашого часу, цілком може викликати "нездоровий інтерес" до одіозних і скандальних книг, на яких виросло не одне покоління читачів.
Четверта з черги книжка британського автора індійського походження, яка викликала шалений спротив широкої верстви читачів. Присвячена, як завжди, темі еміграції, вона збурила гнів мусульманського світу, зокрема, однією провокаційною главою. Саме через один з її епізодів, у якому Пророк визнає язичницьких богів, а архангел Джабраїл ховається в борделі (а в другому випадку зустрічається з релігійним фанатиком, у якому аятола Хомейні впізнав себе), роман виголосили віровідступницьким, а самого Рушді – ворогом всього ісламського світу.
Було виголошено фетву, що закликає всіх мусульман стратити всіх, хто був причетний до видання роману; іранський релігійний фонд пропонує грошову винагороду за вбивство Рушді, яка з часом виросла до 3,3 мільйона доларів. Відтоді автор живе захищений програмою Британського уряду щодо захисту свідків, а над ним тяжіє вирок, згідно з яким "обов'язком кожного мусульманина є використання всього, чим він володіє, його життя і багатства для того, щоб відправити Рушді в пекло".
Свого часу ця книга справила ефект бомби і самим фактом свого існування довела, що "література шоку" жива і в "безнадійні дев'яності". За цією автобіографічною сагою про будні молодих наркоманів Единбурга, перейнятою чорним гумором, був знятий фільм "На голці". Саме він заклав основу цілої модної течії – т.зв. "героїнового шику". Так само серія "Альтернатива" в російському видавництві "АСТ", де вийшов скандальний роман Велша, була покликана просувати зарубіжну інді-прозу в галузь модного чтива.
З іншого боку, редакційна рада серії, у якому були Гребенщиков, Лагутенко, і Льова з гурту "Бі-2", гарантували професійний відбір пропонованого продукту, а майстерний переклад роману Іллею Кормільцевим цілком професійним. Адже описані в романі наркотичні пригоди, порівняно з якими тяжке алкогольне похмілля видасться безневинним еротичним сном, мали б назавжди відштовхнути молодь від споживання смертельного продукту. Проте, цей хитрий хід не пройшов, і "героїнове Євангеліє" Велша було заборонено в Росії за пропаганду наркотиків.
Видання цієї безневинної, здавалося б, дитячої казки Корнія Чуковського завжди було під великим політичним питанням. У всі часи під злим Тарганиськом обов'язково мали на увазі чи то радянський, а чи тепер уже російський правитель – від вусатого "вождя народів" Сталіна до нинішнього "кремлівського карлика" Путіна. "Тараканьи смеются усища, и сияют его голенища", – писав свого часу Осип Мандельштам у своїй сатирі на генсека, за що й поплатився смертю в таборах.
У сьогоднішній Росії сатира не в особливій пошані, і хіп-хоп оперета "Тарганисько" за казкою Чуковського, прем'єра якої відбулася в Центрі імені Мейєрхольда, також була заборонена. Не в останню чергу, завдяки участі Надії Толоконнікової з гурту "Pussy Riot", яка зі згаданих таборів на той час повернулася, виконавши в одному з номерів оперети пісню Леоніда Утьосова "Таємниця".
За життя на автора цього роману накладалась церковна анафема, а комісія з питань захисту суспільної моралі визнавала його твори відверто порнографічним, вилучаючи з продажу. Зокрема, "Жінку його мрії", видану харківським "Клубом сімейного дозвілля", називали "порнографічною продукцією, обіг якої в Україні заборонено".
"Тема – зображення наслідків моральної деградації в суспільстві, – йшлося у висновку згаданої комісії про роман. – Філософію твору можна визначити словами одного з героїв: "Варто задуматись про чистоту життя". Детективний сюжет книги "Жінка його мрії" наповнений сценами насилля, жорстокості, вбивств, що характерно для цього жанру. Головні герої – колишній майор СБУ, а нині – впливовий державний службовець Микола Павлович, його дружина Лада та їхній син Руслан, капітан спецрозділу особливого призначення Величко, слідчий – лейтенант Семен, Іва – школярка-звідниця – носії рис та впливу розтління".
Тривалий судовий процес закінчився перемогою автора і роман був перевиданий.
Коли цей скандальний твір друкувався у львівській газеті "Post-Поступ", українська література щойно входила в період постмодернізму і містифікації. Тож, реакція на "плюндрування національної цноти" була відповідною і в самій Україні, і за її межами. Місцевий Союз українок погрожував судом, діаспорні читачі масово зрікалися передплати на журнал "Сучасність", де публікувалися не менш скандальні "Рекреації" Юрка Андруховича, а дехто навіть збирався вкоротити собі віку через таку ганьбу.
Найбільш обурлива реакція читачів була щодо сцен сексу в усіх можливих (і неможливих) ракурсах, позах і позиціях, який прозирав навіть крізь кучерявий стиль початку ХVІІІ століття. "Єднак кгди дістав мій поцілунок, руки не забрав, а ліг на мене і там, де хвилю перед тим була єго рука, об'явилося коліно, а зачало ґвалтовне розсувати мі стегна. Я-м ся боронила, вигукуючи: – Ох, ні... не можна... благаю... Леч він тоє пускав повз вуха і такой розмістився межи моїми ногами. Тепер юж без жадних зусиль розкрочив мя на цілу широкість. Далій взяв мою долоню і опустив собі до живота, охоплюючи моїми пальцями той величний ключ, которий націлений був у браму розкошей". Виданий 1996 року окремою книжкою роман надовго став бібліографічною рідкістю, і лише нещодавно, будучи перевиданий, став доступний для масового читача.
Ігор Бондар-Терещенко, спеціально для Радіо МАКСИМУМ
Читайте також: Король жахів, турецький казкар, малий футболіст: 5 найкращих перекладів липня