Пристрасть
Злата Огнєвіч

Пристрасть - Злата Огнєвіч

Злата Огнєвіч - Пристрасть

Залишу, напевно, минуле без жалю
Крок собі назустріч я зроблю
Спитаю у тиші як бути, що далі?
Де той, що люблю
На межі надії
Я чекати буду
Сноведіння оживуть

Зупиню мить мінливу
Серцю дам сліз гарячих
І туман нам, як ложе, простелю
Без вогню ніч зігрію
Сум як попіл розвію
І собі я зізнаюсь, що люблю

Видіння розтане
Як потяг в туманах
Мить на день зі серця збережу
Спитаю у тиші кохання - омана
Чом за ним тужу?
І крізь сон неначе
Знову я побачу
Все, що сталось наяву

Зупиню мить мінливу
Серцю дам сліз гарячих
І туман нам, як ложе, простелю
Без вогню ніч зігрію
Сум як попіл розвію
І собі я зізнаюсь, що люблю

Зупиню мить мінливу
Серцю дам сліз гарячих
І туман нам, як ложе, простелю
Без вогню ніч зігрію
Сум як попіл розвію
Все зроблю, щоб ти бачив, що люблю.